Нове масштабне дослідження, результати якого оприлюднено в BMJ Evidence-Based Medicine, засвідчило, що навіть невеликі кількості алкоголю можуть завдавати шкоди мозку. Команда вчених проаналізувала дані понад 550 тисяч осіб зі США та Великої Британії, використовуючи генетичний метод — менделівську рандомізацію, щоб відокремити вплив алкоголю від супутніх факторів, таких як спосіб життя чи дієта.
Про це розповідає KURAZH
Генетичний підхід дозволив побачити справжній ефект алкоголю
Замість традиційних опитувань щодо кількості вживаного алкоголю, науковці дослідили генетичні особливості учасників. Деякі генетичні варіанти роблять людей більш або менш схильними до вживання алкоголю, і саме це дозволило відстежити, як впливає алкоголь на ризик розвитку деменції незалежно від інших чинників.
Цей метод схожий на природний експеримент. Замість того, щоб питати людей, скільки вони п’ють (адже вони можуть помилятися або говорити неправду), вчені дивляться на їхні гени. Деякі генетичні варіанти роблять людину більш схильною до вживання алкоголю, а інші — менш. Порівнюючи здоров’я мозку у людей з різними генами, дослідники змогли побачити чистий ефект алкоголю, відкинувши інші фактори, як-от дієта чи спосіб життя.
Жодної безпечної межі не виявлено
Результати аналізу свідчать: ризик деменції зростає прямо пропорційно до кількості споживаного алкоголю. Підвищення генетично обумовленого рівня вживання алкоголю асоціюється зі збільшенням ризику розвитку деменції на 15%. А генетична схильність до алкоголізму підвищує цей ризик на 16%. Важливо, що навіть мінімальні дози алкоголю не мають жодного захисного ефекту для мозку.
Це як натискати на педаль газу в автомобілі: що сильніше тиснеш, то вища швидкість. Так само і тут: що більше алкоголю споживає людина протягом життя, то вищим стає її ризик розвитку деменції. Немає ніякої «золотої середини» чи безпечної межі.
Один із поширених міфів — що келих червоного вина може бути корисним для судин і мозку — не підтвердився науково. Експерти наголошують: жодного позитивного впливу навіть від найменших доз спиртного не виявлено.
Дослідники також відзначили, що у багатьох людей, яким згодом діагностували деменцію, спостерігалося поступове зниження споживання алкоголю за кілька років до встановлення діагнозу. Це могло створювати ілюзію «корисності» легкого вживання у попередніх дослідженнях, проте насправді було наслідком ранніх, ще непомітних когнітивних порушень.
Фахівці підкреслюють: відсутність вживання алкоголю або його значне обмеження може стати ключовою стратегією профілактики деменції, особливо з огляду на прогнозоване збільшення кількості хворих на деменцію до 153 мільйонів до 2050 року.