Зигмунд Фрейд, відомий австрійський психіатр і засновник психоаналітичної школи, залишається одним з найвпливовіших і найсуперечливіших учених XX століття. Як головний представник психоаналізу, він розробив концепцію, що людина є істотою несвідомою, обмеженою у можливостях свідомого вибору.
Про це розповідає KURAZH
Фрейд стверджував, що більшість наших рішень і дій зумовлені несвідомими бажаннями та внутрішніми конфліктами, про які ми навіть не підозрюємо. Ці почуття і думки формують нашу поведінку, часто ведучи до парадоксальних рішень у стосунках.
“Ми обираємо не випадково один одного… Ми зустрічаємо тільки тих, хто вже існує в нашій підсвідомості.”
Розлучення — це завжди складна і емоційна тема, і питання, чому чоловік йде від дружини, яка здається ідеальною, викликає ще більше здивування. Фрейд висловив кілька думок, що можуть пояснити таку поведінку. Ось три ключові ідеї, які допоможуть зрозуміти цю ситуацію.
Відсутність конфлікту та розвиток стосунків
Фрейд вважав, що якщо пара перестала боротися, це свідчить про те, що кохання пішло. Відсутність конфліктів може призвести до застою у відносинах. Здорове спілкування та конструктивні розмови є необхідними для розвитку стосунків. Якщо проблеми ігноруються, вони лише накопичуються.
Цінність недосяжного
Фрейд також підкреслює, що людині властиво цінувати те, що є недосяжним. На початку стосунків важливі емоції, такі як інтрига і невизначеність, роблять їх цікавими. Проте, з часом, коли стосунки стають стабільними, інтерес може зникати, навіть якщо партнери чудові. Для підтримання привабливості важливо не забувати про елементи сюрпризів і новизни у спільному житті.
“Люблячий багатьох — знає жінок, люблячий одну — пізнає кохання.”
Згідно з Фрейдом, справжнє кохання передбачає взаємозалежність, коли партнери залишаються разом не через звичку або страх самотності, а через бажання ділити життя. Таке кохання приносить щастя та задоволення, роблячи один одного кращими. А коли стосунки базуються на звичці, це може призвести до емоційного віддалення.