У Франківському районному суді Львова відбулося перше підготовче засідання у справі щодо вбивства народного депутата, громадського діяча та екс-спікера Верховної Ради Андрія Парубія.
Про це розповідає KURAZH
Судовий процес та вимоги родини потерпілого
Суд залишив у силі запобіжний захід для 53-річного львів’янина Михайла Сцельнікова, обвинуваченого у вбивстві, – тримання під вартою без права внесення застави до 30 травня 2026 року. Таке рішення, на думку прокурора, пов’язане із тим, що підозрюваний неодноразово висловлював наміри бути обміняним росією, а отже існує ризик його втечі.
Родичі загиблого подали цивільний позов із вимогою відшкодувати моральну шкоду на суму 15 мільйонів гривень. Як пояснив адвокат потерпілих Юрій Зошій, ця сума відповідає тій грошовій допомозі, яку держава передбачає родині військовослужбовця, загиблого на фронті. Оскільки у військового Михайла Сцельнікова залишилися мати, батько та дружина, компенсація має бути розподілена між трьома особами.
«Розмір такої допомоги становить 15 мільйонів, його частка становить 7,5 мільйона. Ця сума співмірна з тими вимогами, які ми подали у позові. Законодавство передбачає, щ особа, яка б хотіла отримати ці кошти, має подати нотаріально завірені документи. Обвинувачений цим може скористатися і звернутись протягом трьох років. Нелогічно, щоб держава виплачувала Сцельнікову ці кошти, коли він заявляє і звинувачується за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає конфіскацію всього майна. Майнові права мають грошову оцінку і підлягають арешту. Арешт може накладатися не лише на матеріальні об’єкти, але майнові права, у тому числі й на право вимоги. Тому, на нашу думку, чітко визначений еквівалент у розмірі 7,5 млн і може бути об’єктом арешту з метою забезпечення цивільного кодексу. Нам невідомо про інших осіб, окрім матері і батька, хто претендує», – каже адвокат потерпілих.
Подробиці справи та позиції сторін
Потерпіла сторона вимагає суд заборонити Міністерству оборони, командуванню Сухопутних військ ЗСУ та 93-й механізованій бригаді здійснювати виплату грошової допомоги обвинуваченому до оголошення вироку у кримінальній справі. У позові також наголошується на патріотичній діяльності Парубія, який був засновником громадської організації та активно захищав державні інтереси України.
Сам обвинувачений Михайло Сцельніков заявив, що не збирається подавати документи на отримання грошової компенсації та не претендує на ці кошти. Він підкреслив, що його вчинок був «особистою помстою українській владі» за смерть сина й що гроші його не цікавлять.
Сцельнікову інкримінують державну зраду, публічні заклики до насильницької зміни влади, посягання на життя державного діяча, незаконне поводження зі зброєю та глорифікацію осіб, причетних до збройної агресії рф проти України.
Парубій був відомим громадським діячем, учасником українських революцій, політиком, який очолював Верховну Раду України з 2016 по 2019 роки. Його було застрелено 30 серпня 2025 року поблизу місця проживання у Львові.
Підозрюваного затримали на Хмельниччині 1 вересня, а вже наступного дня суд обрав для нього тримання під вартою. Перед початком засідання Сцельніков визнав свою причетність до злочину та заявив про намір бути обміняним, щоб знайти тіло сина, який понад два роки вважався зниклим безвісти. Експертиза ДНК підтвердила, що знайдене тіло належить військовому з позивним «Лемберґ», і 3 березня 2026 року його поховали у Львові.
Колишня дружина обвинуваченого Олена Чернінько наголосила, що батько та син не підтримували зв’язок, а дитину вона виховувала самостійно після розлучення у 2000 році.
Наступне засідання у справі вбивства Андрія Парубія призначене на 27 квітня.
