Президент США Дональд Трамп та іранська влада досягли домовленості про двотижневе припинення вогню, яке було укладено за участю Пакистану як посередника. Ця угода стала результатом напружених переговорів, під час яких сторони обговорювали умови безпеки у стратегічно важливому регіоні Перської затоки.
Про це розповідає KURAZH
Умови припинення вогню та роль Ормузької протоки
Трамп публічно повідомив, що отримав від іранської сторони десятиточкову пропозицію, яку він розглядає як підґрунтя для подальших переговорів. Однак деталі цієї пропозиції залишаються невідомими. Однією з ключових вимог США є забезпечення безпечного проходу суден через Ормузьку протоку — основний морський шлях для транспортування нафти та газу.
«… вони просили мене стримати руйнівну силу, яка сьогодні ввечері надсилається до Ірану, і за умови згоди Ісламської Республіки Іран на повне, негайне та безпечне відкриття Ормузької протоки, я погоджуюся призупинити бомбардування та напади на Іран на два тижні», – написав Трамп.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі підтвердив, що у разі припинення атак проти Ірану, його країна також зупинить удари у відповідь, які були спрямовані на різні об’єкти на Близькому Сході. За його словами, протягом двох тижнів прохід через Ормузьку протоку буде забезпечений у координації зі збройними силами Ірану з урахуванням технічних факторів.
Передумови угоди: напруження в регіоні та пакистанська ініціатива
Переговорам передували серйозні військові дії: іранські ЗМІ зафіксували вибухи в Тегерані та роботу протиповітряної оборони, а також повідомили про удари по острову Харк, через який проходить до 90% нафтового експорту країни, та по ключових транспортних артеріях. Американські медіа, зокрема CNN, Reuters і Fox News, підтвердили ці атаки, а The Wall Street Journal зазначила, що ураження зазнали понад 50 військових об’єктів.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп публічно пригрозив масштабними ударами по іранській інфраструктурі, якщо Іран не виконає вимог щодо відкриття Ормузької протоки. 6 квітня Пакистан виступив із власною мирною ініціативою, запропонувавши негайне припинення вогню та початок переговорів для укладення ширшої угоди. Ісламабад закликав обидві сторони взяти 15–20 днів для погодження домовленостей, серед яких — гарантії відмови від розробки ядерної зброї з боку Ірану та можливе зняття санкцій.
У відповідь Іран запропонував десятиточковий план, який, на відміну від тимчасового перемир’я, орієнтований на повне припинення бойових дій, гарантії безпеки та поступове зняття санкцій.
Варто зазначити, що після початку збройного протистояння 28 лютого Іран фактично заблокував Ормузьку протоку, через яку проходило близько 20 мільйонів барелів нафти та значна частина світового експорту зрідженого газу. Це спричинило різке зростання цін на нафту. Наприкінці березня іранський парламент оголосив про намір запровадити мита за прохід через протоку.
