У кожному колі спілкування може знайтися людина, чия поведінка здатна негативно впливати на ваше самопочуття та емоційний стан. Це можуть бути не лише малознайомі, а й близькі люди, родичі чи навіть ділові партнери. Повністю припинити контакти з ними часто неможливо, проте варто обмежити спілкування заради власного комфорту та психологічного здоров’я. Відсторонення від таких особистостей не є проявом егоїзму, а радше турботою про себе.
Про це розповідає KURAZH
Ознаки критика, пасивного агресора та нарциса
Критик — це людина, яка постійно підкреслює ваші помилки, звертає увагу на недоліки, критикує манеру поведінки, зовнішній вигляд чи рішення. Поруч із критиком важко відчути себе впевненою особистістю, адже навіть наполегливі зусилля часто не знаходять схвалення. Замість конструктивної поради критик обирає дорікання, іноді навіть принизливі:
У цьому відмінність критика від хорошого друга, який, ймовірно, запитав би, чому ви затрималися і не подзвонили.
Поведінка критика часто властива батькам, які засуджують не вчинок, а особистість, що може мати негативні наслідки для самооцінки.
Пасивний агресор виражає незадоволення натяками, мовчанням або ухильними відповідями. Від нього важко добитися відвертості — він змушує інших здогадуватися про справжні причини образ чи невдоволення. У спілкуванні з пасивним агресором ви можете відчувати напругу та провину, навіть не розуміючи її причин. Така особистість рідко висловлює свої емоції прямо, залишаючи оточуючих у постійному пошуку «правильних» відповідей.
Нарцис прагне завжди бути центром уваги. Він вважає себе найкращим у всьому і не втрачає нагоди наголосити на цьому. Поруч із нарцисом оточуючі часто почуваються другорядними, адже він демонструє зверхність та схильність до емоційних спалахів. Нарциси можуть принижувати інших задля власного самоствердження, а їхня поведінка часто пояснюється внутрішньою невпевненістю.
«Кам’яна стіна» та асоціальна особистість: як розпізнати
Кам’яна стіна — це людина, яка називає себе вашим другом, проте у складних ситуаціях уникає відвертості, не ділиться почуттями, ухиляється від прямих запитань. Її закритість створює атмосферу відчуження та може викликати розчарування або гнів. Така поведінка неприйнятна у близьких стосунках, оскільки позбавляє можливості для щирого діалогу.
Асоціальна особистість здатна вдало маскувати свої справжні наміри, маніпулюючи емоціями інших для досягнення власних цілей. В її поведінці можуть проявлятися риси соціопатії (агресивність, непередбачуваність) або психопатії (відсутність співчуття, використання людей, жадібність). Асоціальна особистість часто вміє справити враження душі компанії, але, завоювавши довіру, починає використовувати оточення у власних інтересах. Протистояти такій людині вкрай складно, а її справжню сутність інші можуть не помічати доти, доки ситуація не стане критичною.