У Запоріжжі після вечірнього російського удару 3 лютого зафіксовано загибель щонайменше двох людей, ще семеро дістали поранень. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров, уточнивши, що серед загиблих – 18-річний хлопець і дівчина.
Про це розповідає KURAZH
«Росіяни вдарили по місту у вечірній час, коли люди діставались дому. На жаль, загинули 18-річні хлопець та дівчина… Троє людей медики направляють у лікарню. Одна дівчина 15 років у вкрай тяжкому стані».
Близько 17-ї години мешканців Запорізької області попередили про можливість застосування керованих авіаційних бомб та ударних дронів по регіону. Зазначалося, що повітряна тривога в місті тривала декілька годин поспіль, створюючи додаткову небезпеку для цивільного населення.
Атаки на цивільну інфраструктуру
Російські війська систематично обстрілюють українські міста різними видами озброєння – ударними безпілотниками, ракетами, авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Внаслідок таких атак страждають об’єкти цивільної інфраструктури у всіх регіонах країни, включаючи енергетичні та водопостачальні мережі, заклади охорони здоров’я, школи, лікарні та дитячі садки.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення та медичних закладів, що позбавляють людей необхідних умов для життя, розглядаються як ознака геноцидних дій.
Ознаки геноциду та міжнародне право
Правозахисники, дослідники геноцидів і юристи наголошують, що дії російської федерації під час повномасштабної війни можуть підпадати під визначення геноциду. Серед таких дій: оголошення намірів знищення українців, публічні заклики до фізичного знищення, цілеспрямовані обстріли інфраструктури та медичних закладів, переслідування людей з проукраїнською позицією, знищення інтелігенції, депортація дітей, вилучення та знищення українських книг, викрадення історичних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати таким актам та карати винних як під час війни, так і в мирний час. Геноцидом вважаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Його ознаками є вбивства членів групи, завдання їм серйозних ушкоджень, створення умов для знищення групи, перешкоджання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій.
Водночас керівництво російської федерації заперечує факт цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, попри численні докази руйнування медичних закладів, енергетичної інфраструктури та загибелі мирного населення.