Завершення дії Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), що протягом десятиліть регулював ядерні арсенали США та росії, викликало гостру реакцію України. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що цей крок є наслідком цілеспрямованих дій російської федерації щодо руйнування основ глобальної безпеки.
Про це розповідає KURAZH
Україна закликає протидіяти маніпуляціям москви
За словами Сибіги, президент росії володимир путін намагається змінити міжнародні правила на власну користь та використовує завершення СНО-3 як черговий інструмент ядерного шантажу. Міністр підкреслив, що такі дії спрямовані на підрив світової підтримки України у війні проти агресора.
«Путін хоче зробити всі правила вибірковими та поставити їх під сумнів, аби нові правила були встановлені за його згоди. І саме в цьому йому слід відмовити. Москва порушила СНО-3 і вийшла з нього у 2023 році. Путін зараз використовує його як ще один інструмент ядерного шантажу, щоб підірвати міжнародну підтримку України», – вважає очільник зовнішньополітичного відомства, закликаючи «не піддаватися маніпуляціям».
Сибіга також наголосив, що у російської федерації відсутні ресурси для нової гонки стратегічних озброєнь, а завершення дії договору має стати кінцем ядерного шантажу з боку кремля.
Ситуація навколо СНО-3: позиції США і рф
3 лютого представник кремля дмитро пєсков попередив про «небезпечний момент», що настає у зв’язку із завершенням СНО-3. За його словами, світ наблизився до ситуації, коли дві провідні ядерні держави залишаться без документу, який би обмежував і контролював їхні арсенали.
5 лютого 2026 року офіційно завершується дія договору, який обмежував кількість розгорнутих ядерних боєголовок у США та росії. Це вперше за понад півстоліття, коли ядерні програми обох країн не регулюються кількісними обмеженнями.
У 2023 році кремль призупинив дію СНО-3 у відповідь на військову підтримку України з боку США. Вашингтон також фактично заморозив угоду, хоча вона формально залишалася чинною. У вересні 2025 року володимир путін запропонував ще протягом року дотримуватися основних положень договору, які передбачають обмеження до 1550 ядерних боєголовок у кожної зі сторін.
Президент США Дональд Трамп позитивно оцінив заяву кремля, назвавши цю ініціативу «гарною ідеєю». Однак подальші заклики москви до формалізації нових домовленостей не знайшли відгуку, а Державний департамент США утримався від коментарів щодо майбутнього ядерної угоди, переадресувавши питання до Білого дому.