До РАЦСу вони цвіли, як ромашки на лузі. А як з’явився штамп у паспорті, так стали схожі на загнаного коня, який стоїть і жує ці ромашки, інформує KURAZH.
Але не все так просто. Справа не тільки в тому, що ви втомлюєтеся фізично та морально. Справа в чоловікові, який вам сили чи дарує, чи краде їх у вас.
У мене завжди була завищена самооцінка, не хочу копатися в минулому та згадувати, хто мені її задер. Але довкола мене завжди було багато чоловіків і доводилося обирати — з ким ділити час.
Пам’ятаю, познайомилася я з видним чоловіком, і він моментально переважив решту моїх кавалерів на чаші вагів, тому що був добре освічений, добре заробляв та мав гарні манери. Його серйозний вигляд і небагатослівність вселяли довіру.
Але ось невдача! Він мав дівчину.
Зрозуміти, чому вони були разом було неможливо. Вони були настільки різні: він — впевнений у собі, міцний, статний. А вона — повільна, із сірим кольором вічно незадоволеного обличчя.
Ми перетиналися в компаніях, і я ламала голову: за що він її любить? Чим вона його “зачепила”?
Я була впевнена, що сила слабкої статі — у життєрадісності, у легкості. А тут — повна протилежність. Здавалося, що їй все важко: ходити, ложку та виделку тримати, одягати пальто, фарбуватися.
Моя знайома висловила припущення, що жінка серйозно хвора. А молодик її не кидає через благородство. Я погодилась.
Незабаром я дізналася, що вони розлучилися. Місце біля Чоловіка Мрії було вільним, і я на нього претендувала. Намагалася частіше з’являтися там, де він. Вигадувала приводи для розмови. Настав переломний момент: чоловік все частіше ставав ініціатором наших зустрічей. Отже, все йшло, як за планом.
І тут я почала ловити себе на думці, що не приходжу від усього, що відбувається в захват. Хлопець якийсь важкий. Не посміхається, не жартує, не робить компліменти. Люди його дратують, він любить робити зауваження та критикувати все довкола: від погоди до останніх законів. Дали вихідний йому — погано. Працювати треба, а не відпочивати. Не дали вихідний — знову погано.
Я прилітала на наші зустрічі з посмішкою, на крилах, а він мене “приземляв”. Ловила себе на тому, що замість безтурботних веселощів сама починаю виглядати похмуро. А потім приходила додому, вичавлена як лимон, без сил.
Це було неймовірно, але я поступово, раз-по-раз, сама перетворювалася на цього чоловіка!
Народна мудрість говорить: з ким поведешся, від того й наберешся.
Як із цим сперечатися? А набираємось ми, накачуємося чоловічою енергетикою, обмінюючи її на свою. Якщо вона важка — їй нічого не варто роздавити вашу — тендітну, кришталеву, райдужну.
Проаналізувавши метаморфози своєї душі, я зрозуміла, що мені це не треба. Ну і що, що він на посаді? Ну то й що, що в нього манери? Мені то з цього який толк? А ось витрачати свою молодість на сіре, похмуре г… це велика дурість.
Не важливо чим займається і скільки заробляє чоловік. Головне — це ти. Твій настрій, заряд енергії, твій запал. Якщо все це у жінки відібрати, то начхати їй хотілося на гроші. Вони перетворюються на папірці, за які не купиш нічого, а щастя — особливо.
І не треба звинувачувати у своїй кислій фізіономії гормональне тло і погану екологію. Вони тут не до чого. Звинувачуйте чоловіка.
Жінка з чоловіком повинна розцвітати та пурхати. А якщо вона з ним в’яне і розпливається вшир, або, навпаки, усихає, значить, він, як вампір, увібрав її енергію, а у відповідь — дуля з маслом. Спочатку вам перестане подобатися власне відображення у дзеркалі, а потім ви перестанете подобатися оточуючим. Це глухий кут.
З чоловіком має бути добре. Погано жити ви і без нього зможете. Це не я сказала, а Мерилін Монро.
Коли ви востаннє посміхалися та жартували, скажіть мені? Коли балували себе гарним вбранням, парфумом, помадою?
Щасливі ви, дівчата, на стільки, на скільки виглядаєте. Це і є найголовнішим індикатором. Бажаєте виглядати краще? Змінюйте чоловіка.