Колись ці міста процвітали, там жили люди й кипіло звичайне життя. Але через різні обставини, всі будівлі, вулиці та навіть автомобілі були залишені на свавілля природи.
У кожного такого міста своя історія та своя доля – хтось був зруйнований через війну, хтось спорожнів через відсутність мінералів чи копалин.
Як виглядають деякі з таких міст, показали у CNN, передає KURAZH.
Орадур-сюр-Глан, Франція
Рибальське село служить спогадом про Другу світову війну. До 10 червня 1944 року селище процвітало і залишалося незайманим. Але потім більша його частина була знищена військами СС.
Нацисти розстріляли чоловіків, а жінок із дітьми замкнули у церкві, яку підірвали. Лідер воєнного часу Шарль де Голль вирішив, що Орадур-сюр-Глан слід залишити як свідчення жорстокості нацистів.
Варрам Персі, Великобританія
Одне з найвідоміших середньовічних покинутих сіл. Вона розташована на Йоркширських пагорбах і раніше було два приголомшливі особняки та церква. Наразі там залишилися лише руїни будинку знатної родини Персі, а також фундаменти селянських будинків.
Населення села скорочувалося багато років, і місцеві жителі виїжджали у пошуках їжі. Після 1500 року село спустіло, і всі жителі його покинули. Нині це місце приваблює археологів та туристів.
Бельчіте, Іспанія
Цьому місту не пощастило – воно опинилося на лінії фронту між республіканськими та фашистськими силами під час громадянської війни в Іспанії. Бельчіте був в облозі в 1937 році, а в 1939 він пав перед військами генерала Франсіско Франка.
Нині це пам’ятник полеглим на південь від Сарагоси на північному сході Іспанії. У 1939 році було збудовано нове село по сусідству.
Крако, Італія
На крайньому півдні Італії знаходиться незвичайне поселення із вражаючою архітектурою. Здалеку місто виглядає монументально. У 1960-х роках жителі Крако почали виїжджати через серію зсувів, спричинених каналізаційними та водопровідними роботами. 1980 року там стався землетрус і він залишився безлюдним.
Наразі місто активно відвідують туристи, а ще там знімали фільм “Квант милосердя” з Джеймсом Бондом.
Гранд-Бассам, Кот-д’Івуар
Курортне місто Гранд-Бассам колись було столицею Кот-д’Івуару. Наразі він є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом зі старим поштовим відділенням, Центральноафриканським банком та Готелем де Франс. Будинки у місті порожні.
Вважається, що народ нзема (день або аполлонійці з Берега Слонової Кістки) жили в цій місцевості з 15 століття, задовго до французів. Село швидко розвивалося і перетворилося на місто з жвавим портом та рибальським бізнесом.
Колманскоп, Намібія
Колманскоп потопає у піску разом із безліччю будівель. Колись це місто було найгучнішим у серці пустелі Наміб. Він з’явився 1908 року, коли місцевий робітник Захаріас Левала знайшов там алмази. Почалася притока гірників і селище швидко стало жвавим містом. Але в 1956 він був повністю покинутий.
Колманскоп був побудований за німецьким зразком, оскільки багато гірників були звідти. У місті була бальна зала, казино і навіть трамвайна система. Зараз місто повільно занурюється у піски.
Боді, Каліфорнія
Одне з найбільш швидко зростаючих міст Дикого Заходу в 19 столітті. З жменьки мешканців він швидко виріс до 10 тисяч людей у 1870-х роках. Там були знайдені пласти золота і люди стікалися в Боді, щоб сколотити собі статки. 65 салунів, банк, китайський квартал із даоськими храмами.
До початку 20 століття привабливість Боді почала згасати, і золотошукачі потягнулися до нових міст. 1920 року там залишилося трохи понад 100 осіб.
Острів Хасіма, Японія
Острів Хасіма, острів лінкора, розташований біля узбережжя Нагасакі. Він використовувався як підводна шахта з видобутку вугілля з 1887 по 1974 рік. Вугілля вичерпалося, і місто було покинуто.
З того часу Хасіма став популярним туристичним напрямком. Існує також інформація, що в острова темне минуле, під час Другої світової війни, там був примусовий трудовий табір. І в ньому загинуло понад 1000 корейських та китайських цивільних осіб та військовополонених.
Піраміда, Норвегія
З 1998 року селище, яке за радянських часів займалося видобутком вугілля, перестало функціонувати. Він розташований на архіпелазі Шпіцберген, високо за Полярним колом. 1927 року містечко було передано Швецією Радянському Союзу. Там класична архітектура комуністичного періоду.
Наразі містечко приймає туристів, хоча дістатися до нього дуже важко. Потрібно дістатися до міста Лонгйір, а звідти добиратися на човні або снігоході. Приїжджих приймає спеціальний готель та організовує екскурсії по занедбаних будинках.
Тайнхем, Великобританія
Під час Другої світової війни британське військове міністерство наказало мешканцям села Тайнхем у графстві Дорсет залишити країну. Це сталося у 1943 році, і мешканці були впевнені, що зможуть після війни повернутись.
Але в селища виявилася інша доля – його використовували для навчання військ перед висадкою в Нормандії, а 1948 року уряд зробив його частиною військових полігонів. Зараз місто відкрите для публіки певними днями, але в більшості будинків ніхто не живе.
Рубі, Арізона
У Рубі була продуктивна шахта і це місто неподалік кордону з Мексикою процвітало в 1930-х роках. Там було близько 1200 жителів, які займалися здобиччю золота, срібла, свинцю, цинку. 1941 року шахту закрили.
Наразі місто стало приватною власністю та для відвідування потрібно заплатити 15 доларів. За ці гроші можна блукати містом весь день і розглядати місто-примару з будинками, міською в’язницею та шахтами.
Арлтунга, Австралія
Це місто колись стало першим офіційним поселенням у суворій глибинці Центральної Австралії. Має довгу історію корінних народів, яка налічує 20 тисяч років. Європейські поселенці збудували місто 1887 року – у пошуках золота. Там мешкало близько 300 осіб.
Місто давно покинуте, але туристи можуть побачити шахти та будівлі, що добре збереглися.
Вароша, Кіпр
Велике туристичне місто на околиці Фамагуста було покинуто 1974 року після вторгнення Туреччини на Кіпр. Курортне місто перестало функціонувати – багатоквартирні будинки почали руйнуватися. Пляжі у 2021 році дозволили відвідувати.
Каякой, Туреччина
Ще одне місто, яке стало жертвою війни, цього разу – Першої світової. Греція та Туреччина боролися за контроль над цим регіоном, і корінні мешканці не змогли повернутися до своїх будинків. Зараз місто під охороною ЮНЕСКО і є туристичною точкою.
Хотоуван, Китай
Унікальне місто Хотоуван на острові Шеншань, на архіпелазі Шансі. Жваве містечко з населенням у 2 тисячі людей залишили на початку 1990-х років. Жителі щосили намагалися отримати доступ до їжі, освіти та інших благ. Але через віддаленість все це виявилося недоступним, і люди покинули територію.
Туристи відвідують Хотоуван регулярно, оскільки будиночки на пагорбах, замасковані зеленню, виглядають вражаюче.
Хампі, Індія
У 14-15 столітті Хампі процвітав і став одним із найбільших і найважливіших міст світу. Він був столицею Віджаянагарської імперії. У 16 столітті місто зруйнували султанські війська.
Зараз у нього статус Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і подивитися на неймовірно красиві форти, храми та ринки приїжджають туристи.
Епекун, Аргентина
Це місто було засноване у 1920-х роках на березі лагуни. Він швидко став курортним містом, куди стікалися мешканці Буенос-Айресу для відпочинку. 1985 року сталася катастрофа – стояча хвиля зруйнувала греблю і затопила місто. Вода відступила лише у 2009 році й люди побачили будинки, вкриті сіллю.
