Перша українська валюта з’явилася після проголошення Української Народної Республіки та надійшла в обіг 1918 року. Тодішні художники-графіки у державних банкнотах відобразили українську ідентичність та вперше промаркували купюри тризубом.
Про це передає KURAZH з посиланням на РБК-Україна.
Як виглядали перші українські гроші
Після проголошення 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада зініціювала розробку національної валюти.
Спершу грошова одиниця УНР мала назву “карбованець”. Вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 грама золота).
Першою банкнотою стала купюра в 100 карбованців. Її надрукували 1917 року, але в обіг вона увійшла у січні 1918 року.
Такі банкноти друкували на літографській машині, тому їх легко можна було сфальсифікувати. Купюра у 100 карбованців не мала водяних знаків та гільйоширної сітки. Невдовзі її вивели з обігу.
Для 100 карбованців художник-ілюстратор Георгій Нарбут використав створений ним самим ескіз герба Української держави із символом тризуба і козака з мушкетом.
Ось так виглядали перші українські гроші (скриншот)
У березні 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон “Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів”.
Саме тоді й запровадили нову грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Протягом 1918 року в Берліні надрукували банкноти номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень.
Ескіз першої купюри створив Василь Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут.
Український тризуб вперше зобразили на банкноті номіналом 2 гривні (скриншот)
На банкноті номіналом 2 гривні Кричевський зобразив стилізований давньоруський князівський тризуб і вперше його розмістив на українських банкнотах, як символ боротьби з радянською символікою – серпом і молотом.
Також особливістю банкноти є геометричний орнамент.
100 гривень, випущені у 1918 році (скриншот)
100 гривень є однією із найсильніших купюр у дизайні Нарбута. На ній зображена селянка із серпом і снопом пшениці та чоловік у фартусі, що спирається на молот (це символ української працьовитості).
Також на банкноті зображений вінок із квітів і плодів.
Банкнота часів УНР (скриншот)
А вже оформлюючи банкноту 10 гривень Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, в ескізі 500-гривневої купюри – образ “молодої України” у вигляді дівочої голови у вінку.
Банкноти УНР (скриншот)
Дизайн купюри 1000 гривень розробив Іван Мозолевський. На ній він зобразив лук-самостріл, схожий на печатку Києва XVII століття. Також помістив український герб.
Останні купюри УНР (скриншот)
Ескіз 1000 карбованців розробив Григорів Золотов у стилі українського бароко. На банкноті зображені жінки, що тримали гетьманську булаву та ріг достатку, а на зворотній стороні – герб Української Держави.
Ця купюра була останньою з українських грошей, надрукованих у Варшаві 1920 року.
За рік до того Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Почали збирати усе наявне золото та срібло для випуску монет. Також планували переплавити усіх мідні пам’ятники російським царям на дрібну монету.
На золотих гривнях хотіли розмістити бюст Тараса Шевченка, а на срібних – будинок Центральної Ради. Але карбуванню монет завадив наступ більшовиків.
Звідки походить назва “гривня”
Слово “гривня” походить від старослов’янського “гривна”, яке означало намисто або браслет.
Ще до часів Київської Русі жінки носили прикрасу “шийну гривну” – золотий обруч, оздоблений коштовним камінням.
“Гривнями” іноді ще називали металеві медальйони.
Ромбовидна гривна київського типу (скриншот)
У Київській Русі “гривна” спочатку була ваговою, а пізніше й лічильною одиницею. У ваговій гривні зважували срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами.
Монетна гривня відома з середини XI століття. Перші такі були ромбоподібними злитки вагою близько 164 грами.
Ромбоподібна форма злитку тепер є логотипом Національного банку України.