У Чорному морі загинула п’ята частина дельфінів через російські військові кораблі. Місця гніздування рідкісних птахів знищили бомбардування, а у заповідних лиманах потонули десятки нерозірваних ракет.
Яку шкоду екосистемі Чорного моря завдали воєнні дії окупантів, TRAVEL РБК-Україна розповів керівник наукового департаменту природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв, передає KURAZH.
Як постраждав від війни найбільший природний парк Європи
“Тузлівські лимани” – один із найбільших природних парків Європи, що має площу майже 28 тисяч гектарів і охоплює 13 лиманів. І наразі – єдиний в Україні заповідник Чорноморсько-Азовського узбережжя, який не був окупований.
Шкода від війни дісталася і цієї ділянки дикої природи – навесні від обстрілів згоріло приблизно 100 гектарів лісу та степу. Через обстріли птахи змінили шляхи міграції, відмовилися від гніздування на території парку.
“Було багато бомбардувань різними ракетами, а це важкі метали, хімічні сполуки, про які ще невідомо, як вони вплинуть на рослини і безхребетних тварин у місці воронок”, – розповідає Іван Русєв.
Він згадує, що на початку війни на території парку впали 200 снарядів, багато з них не розірвалися, вони залишилися на замуленому дні.
“Попереду велика робота з розмінування. Є заболочені території, де зараз ніхто не буває. Ці обстріли знищили місця гніздування рідкісних видів птахів, які прилітають з Африки. У березні їхні колонії були повністю розорені бомбардуванням”, – розповідає фахівець.
Через “Тузлівські лимани” пролягає один з найбільших міграційних шляхів, навесні та восени птахи зупиняються тут на підгодівлю та відпочинок. Цього року міграційні шляхи навесні були розірвані, бо птахи лякалися й шукали інші місця годівлі. А якщо не знаходили достатньо їжі, то летіли, не набравши потрібної маси, а на місцях гніздування не могли вивести достатньо пташенят – що впливало на популяцію.
Дельфіни почали вмирати від голоду та мін
Втім, найбільшої шкоди зазнали дельфіни у Чорному морі – за орієнтовними підрахунками, з початку війни загинули ледь не 20% китоподібних.
В Чорному морі мешкають три види китоподібних – афаліни, білобочки та азовки. В минулому сторіччі нараховувалось 2 млн особин. Два роки тому їх нарахували 253 тисячі – проводилася велика експедиція в рамках угоди з охорони китоподібних АКОБАМС, зазначає Іван Русєв.
До війни дельфіни гинули, коли потрапляли до браконьєрських або рибальських сіток у північно-західній частині Чорного моря, яких налічувалося до 3 тисяч кілометрів.
“Раніше на 44 кілометрах узбережжя парку максимально нараховували 3 загиблих дельфіна на рік. З початку березня до окупації Зміїного острова нарахували 44 загиблих тварини лише на доступних нам 6 км берега”, – наголошує науковець.
Фото: Знайдені залишки дельфіна (facebook.com/rusevivan)
Він пояснює: раніше було видно, що загиблі тварини стали жертвами браконьєрів – у них були відрізані плавці або на тілі залишалися сліди сіток, а в цьому році дельфіни зовні не пошкоджені.
“До нашого берега підходили субмарини на відстань 200 метрів, вночі запускали квадрокоптери, використовували сонари (гідролокатори). Їхні потужні сигнали вражають внутрішнє вухо дельфінів, вони отримують акустичну травму і втрачають орієнтацію”, – пояснює вплив військових кораблів дослідник.
Навесні у північній частині Чорного моря було багато дельфінів. Вони опинилися в зоні дії сонарів.
“При порушенні ехолокації дельфінам важко шукати їжу. Їм треба їсти щодня по 30 кг риби. Якщо риби немає, дельфін втрачає вагу та імунітет, починає хворіти. Також знаходили на березі дельфінів, які були обпалені вибухом міни на відстані, бо ті, що натрапили, тонули на місці. Дельфін може натрапити на міну тільки тоді, коли він уражений чимось, здорова тварина оминула б її”, – зауважує науковець.
Також під час деокупації відбувалися потужні бомбардування акваторії моря, поштовхи від яких люди відчували на березі.
“Коли бомба падає в море, дельфіни як дуже чутливі істоти, швидко піднімалися на поверхню води і отримували кесонну хворобу, як аквалангісти. Це могло призводити до інфаркту міокарда у дельфінів”, – додає він.
Від кораблів загинула п’ята частина дельфінів Чорного моря
Масову гибель дельфінів спостерігали науковці в Румунії, Болгарії та Туреччині. Румунські дослідники виявили, що переважна більшість дельфінів загинули від ураження внутрішнього вуха.
Також українські вчені натрапляли на інформацію з російських джерел про загибель 650 дельфінів на узбережжі Криму у квітні-травні, хоча там стверджували про загибель лише від інфекцій.
“Навіть за відсутності повної інформації ми вийшли на цифру 2500 особин, які були знайдені загиблими. А за даними національного агентства океанографії США, яке досліджувало такі явища під час навчань НАТО в океанах, не більше 5% дельфінів і китів викидає на берег. 95% всіх загиблих дельфінів тонуть, спостерігачі їх не бачать”, – додає Іван Русєв.
Саме такий метод підрахунку наводить науковців на цифру загибелі 50 тисяч дельфінів у Чорному морі з березня по кінець липня 2022 року. Це не враховуючи тварин в Азовському морі, по яких наразі немає жодної інформації.
В останні два місяці, коли в північно-західній частині Чорного моря немає кораблів і субмарин, на березі перестали знаходити загиблих дельфінів.
Фото: З відходом кораблів перестали знаходити загиблих дельфінів (facebook.com/Національний природний парк “Тузлівські лимани”)
Після війни необхідна велика резервація для розмноження дельфінів
Потрібно створити велику за площею морську резервацію на 3000 кв. км у територіальних водах України біля Зміїного острова для охорони дельфінів, щоб вони природно відновили свою чисельність, пояснює фахівець.
“В період стресу вони майже не розмножуються: афаліна дає одне дитинча раз на 2-3 років. Потрібно буде багато років, щоб відновити популяцію під наглядом науковців – на охоронюваній території без браконьєрів і кораблів”, – каже Іван Русєв.
За словами науковця, дельфіни у Чорному морі не мають “прописки” і є спільними для всіх чорноморських країн. Втім, вони зимують на глибинах поблизу Грузії та Туреччини, а в Україну припливають харчуватися рибою і планктоном, тут і розмножуються.
“Дельфіни люблять більше Україну, тому так важливо створити у нас умови для їхнього відновлення”, – розповідає фахівець.
Дельфіни є вершиною харчового ланцюга у Чорному морі – вони своєрідні “санітари моря”, які поїдають рибу та регулюють її чисельність. Якщо китоподібні зникнуть, порушиться баланс екосистеми, з часом живі організми зникнуть і Чорне море стане мертвим, зазначає науковець.
“Загалом вплив на екосистему Чорного моря різноплановий і безпрецедентний. Він оцінюється в мільярди збитків. Ми будемо намагатися отримати репарації на відновлення цієї унікальної дикої природи. Бо птахи повернуться, але для них треба буде створювати великі охоронні території з покаранням для мисливців, щоб під час міграції пернаті могли зупинитися на підгодівлю і не зазнавали стресу”, – підсумовує він.
Україна взяла на себе зобов’язання перед ЄС довести охоронні території до 15% у 2025 році – зараз таких тільки 6,4%.