Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер категорично розкритикував ініціативу Єврокомісії щодо використання заморожених активів російської федерації для фінансування України. У своєму листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, що складається з чотирьох сторінок, бельгійський прем’єр детально обґрунтував свою позицію, наводячи юридичні, історичні та економічні аргументи проти виділення репараційної позики у 140 мільярдів євро за рахунок російських суверенних активів, основна частина яких знаходиться в брюссельському депозитарії Euroclear.
Про це розповідає KURAZH
Ризики для Бельгії та ЄС, пов’язані із замороженими активами
Де Вевер наголосив, що запропонована схема становить реальні, а не теоретичні, ризики для Бельгії та всієї фінансової системи ЄС. Він підкреслив, що будь-яке використання заморожених активів може призвести до фінансових втрат для його країни без гарантій з боку інших членів Євросоюзу. Прем’єр попередив про можливі контрзаходи росії, зокрема спроби дістатися до активів Euroclear у різних юрисдикціях, що робить цю компанію особливо вразливою на глобальному рівні.
«Я однозначно чітко висловився щодо численних небезпек, які несе запропонована Єврокомісією схема «репараційної позики», не лише для моєї країни, оскільки саме тут знерухомлена основна частина російських суверенних активів, але й для ЄС і всіх наших окремих держав-членів», – нагадує Де Вевер свої попередні застереження на початку листа і вказує, що «був здивований» побачити «повну відсутність розуміння» з боку прихильників цієї схеми протягом тижнів опісля висловлення своїх застережень.
Він також звернув увагу на оцінки «спеціалізованих юридичних фірм», які вказують на ризик міжнародних позовів проти Бельгії та самої Euroclear, а також на потенційний удар по довірі до євро та можливий відтік інвесторів. За словами Де Вевера, інвестори можуть вимагати вищих премій за ризик, що призведе до зростання системних ризиків для Euroclear і фінансових ринків ЄС, а у підсумку — до можливої системної кризи та дестабілізації євро.
Умови підтримки та альтернативні пропозиції Бельгії
Прем’єр-міністр Бельгії наголосив на тимчасовому характері санкцій, завдяки яким російські активи були заблоковані в Європі, і підкреслив, що перехід до постійного режиму санкцій може створити враження серед інвесторів про експропріаторський характер європейської політики. Де Вевер вважає, що це зашкодить довірі до ЄС як до фінансової юрисдикції.
Крім того, він зазначив, що заморожені активи вже стали предметом обговорення в межах мирних переговорів між Україною та росією, і застеріг, що використання цих коштів може ускладнити досягнення остаточної мирної угоди.
Щоб зменшити ризики, Де Вевер окреслив низку умов, без виконання яких Бельгія не підтримає запровадження репараційної позики:
- Вся фінансова відповідальність за можливі судові позови має розподілятись на рівні ЄС, а не лягати лише на Бельгію.
- Усі держави-члени ЄС, що володіють російськими активами, повинні брати участь у схемі для рівномірного розподілу ризиків.
- До механізму мають долучитися країни з валютами поза єврозоною та країни G7, що володіють подібними активами, що має знизити тиск на євро, як наголошує президентка Європейського центрального банку Крістін Лаґард.
Де Вевер закликав Єврокомісію шукати альтернативні рішення, зокрема використати бюджетний резерв ЄС для покриття українських потреб, які у 2026 році можуть скласти 46 мільярдів євро.
Водночас прем’єр підкреслив, що Бельгія готова розглянути підтримку репараційної позики за умови, що всі країни-члени нададуть повні й підписані гарантії щодо забезпечення ліквідності російських активів у Euroclear під час ухвалення рішення на Європейській раді у грудні.
Після жовтневого саміту лідерів ЄС президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що репараційна позика на основі заморожених російських активів розглядається як основний інструмент фінансування України у 2026–2027 роках. Остаточне рішення з цього питання очікується на грудневому засіданні Європейської ради.
Станом на сьогодні у бельгійському депозитарії Euroclear накопичено близько 180 мільярдів євро з облігацій російського Центробанку. Ці кошти не повертаються росії через санкції, запроваджені ЄС у відповідь на широкомасштабне вторгнення в Україну. Суть запропонованої позики полягає у тому, що ЄС отримає ці кошти й укладе боргову угоду з Euroclear під 0% річних, а Бельгія поверне їх лише у випадку відшкодування шкоди з боку росії.
Кремль засуджує таку ініціативу, називаючи її «чистою крадіжкою». У відповідь, 30 вересня путін підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів, а росія оголосила про готовність націоналізувати й розпродати іноземні активи у разі вилучення російських коштів за кордоном.
