Ще п’ятнадцять років тому 3D-телевізори були справжнім технологічним трендом, який активно просували найбільші виробники електроніки. Багато хто порівнював цю хвилю інтересу з сьогоднішнім бумом навколо штучного інтелекту, але у сфері телевізорів. Однак нині знайти 3D-телевізор у продажу майже неможливо. Чому так сталося і що стало причиною занепаду цієї технології?
Про це розповідає KURAZH
Початок ери 3D
Перший справжній прорив для домашнього 3D відбувся після виходу у 2009 році фільму «Аватар» Джеймса Кемерона, який демонстрував революційний рівень комп’ютерної графіки та був знятий у 3D-форматі. Саме цей фільм став поштовхом для виробників телевізорів, які швидко почали впроваджувати тривимірні технології у свої пристрої. Поява Blu-ray-дисків дозволила принести тривимірний досвід у домашні умови, і виробники розпочали справжню гонитву за покупцем, пропонуючи все нові й нові моделі.
Технологічні рішення
На ринку склалося два основних табори, які просували різні технології. Активне 3D (Shutter 3D) дозволяло отримати повноцінне зображення у FullHD за допомогою спеціальних окулярів із батарейками, які по черзі закривали око для кожного з кадрів. Цей підхід обирали такі компанії, як Samsung, Sony та Panasonic, хоча користувачі часто скаржилися на громіздкість окулярів, їхню високу вартість і навіть можливість появи головного болю через непомітне миготіння зображення.
Інший підхід — пасивне 3D (поляризаційне), який використовували LG, Philips та Toshiba. У цьому випадку обидва зображення відтворювалися одночасно, а легкі й дешеві окуляри з поляризаційним фільтром розділяли їх між очима. Недоліком такого рішення була зниження чіткості вдвічі, адже кожне око отримувало лише половину роздільної здатності.
Брак контенту та економічні труднощі
Хоча рекламна кампанія 3D-телевізорів була масштабною, реально доступного контенту завжди не вистачало. Blu-ray залишався нішевим і дорогим рішенням, а DVD був значно доступнішим для масового споживача. Спроби інтегрувати 3D у відеоігри (на Playstation 3 та Xbox 360) не отримали значної популярності — користувачі швидко втомлювалися від перебування у 3D-окулярах. Телебачення, включаючи ESPN, Sky, BBC, а також стримінгові сервіси, зіштовхнулися з проблемою високих витрат на виробництво 3D-контенту і низьким попитом серед аудиторії.
«Винною у занепаді 3D-телевізорів врешті решт виявилася економіка».
Хто ж переміг у гонці технологій?
Фактично, жоден із підходів не отримав переваги. Виробники активно просували 3D-телевізори близько п’яти років, але вже близько 2016 року практично повністю припинили їх виробництво. На перший план вийшли нові характеристики телевізорів: висока роздільна здатність 4К і 8К, світлодіодні матриці, підтримка HDR та додаткові функції на базі штучного інтелекту. Відтак, 3D-телевізори зникли з полиць магазинів.
3D у кінотеатрах та сучасні альтернативи
Натомість у кінотеатрах 3D-технологія й досі має попит. Великий екран, потужний звук і зовсім інший рівень яскравості створюють унікальне враження від перегляду. До того ж, глядачі готові платити більше за квиток на 3D-сеанс. В Україні перевагу надають пасивним окулярам, найчастіше — технологіям IMAX або RealD.
Якщо ж ви хочете відтворити 3D-досвід вдома, є кілька варіантів:
- Вінтажна техніка: можна придбати вживаний 3D-телевізор та Blu-ray-плеєр із відповідним контентом.
- Сучасний Hi-end: деякі бренди, такі як JVC чи BenQ, пропонують проектори з підтримкою 3D, але ціна на такі пристрої досить висока.
- Анагліфне відео: старі червоно-сині окуляри дозволяють переглядати спеціально підготовлене відео навіть на YouTube, хоча ефект поступається сучасним рішенням.
- Віртуальна реальність: сучасні смартфони та VR-гарнітури, наприклад Vision Pro, дозволяють знімати та переглядати об’ємне відео.
Попри зникнення 3D-телевізорів із масового ринку, технологія продовжує жити у вузьких нішах — від домашнього кінотеатру до VR-пристроїв. А чи залишився у вас вдома старий 3D-телевізор?
