За інформацією журналістів, понад 50 мільйонів гривень застави за народних депутатів від «Слуги народу» Ігоря Негулевського та Михайла Лабу, яких підозрюють у хабарництві в парламенті, внесли не лише самі підозрювані, а й їхні адвокати, приватні особи та компанії. Серед фірм – ті, що вже фігурували у резонансних кримінальних справах.
Про це розповідає KURAZH
Залучені компанії та гучні імена
Більшу частину (25,8 млн грн) із 30-мільйонної застави за Ігоря Негулевського внесла компанія «Евагрейн», яка раніше вже допомагала в справах щодо ексочільника Одеського ТЦК Євгена Борисова – у листопаді 2025 року вона сплатила понад 20 млн грн застави у його справі. «Евагрейн» зареєстрована у Києві та спеціалізується на оптовій торгівлі зерном, насінням і кормами, а також фігурує у провадженнях Бюро економічної безпеки щодо можливих фінансових порушень під час експорту агропродукції. Рішення про суть справи щодо податкових зловживань ще не прийнято.
Сам Ігор Негулевський задекларував внесення 2,9 млн грн застави, а ще 1,5 млн грн сплатив адвокат Олег Кузяєв, який, за власними словами, не є його захисником у цій справі. На питання про причину внесення коштів він відповів:
«А чому б і ні? Чого б не внести?», – пояснив Кузяєв, назвавши свій вчинок «загальногуманістичним покликом».
Михайло Лаба особисто сплатив 499 тисяч гривень застави. Ще троє людей внесли суми від 150 тисяч до 3 мільйонів гривень. Найбільшу частину – 16,1 млн грн – сплатила компанія «Тап Сіті Сервіс», яка також займається оптовою торгівлею зерновими й кормами. З 2024 року її бенефіціаром є Ігор Проценко, колишній заступник прокурора Київщини й чинний адвокат. Він підтвердив, що представляє інтереси Лаби, однак коментувати справу відмовився.
Деталі розслідування і підозри
Наприкінці грудня 2025 року антикорупційні органи оголосили про викриття організованої злочинної групи із чинних парламентарів. Слідство вважає, що депутати систематично отримували неправомірну вигоду за підтримку «потрібних» рішень у Верховній Раді. За даними правоохоронців, для організації голосувань учасники групи обговорювали законопроєкти у спеціальному чаті WhatsApp, а після голосування окремим депутатам регулярно передавали гроші.
За даними антикорупційних органів, розмір неправомірної вигоди для депутатів коливався від 2 000 до 20 000 доларів США. З вересня по листопад 2022 року ці суми складали 2 000 доларів, а з серпня 2025 року – вже по 5 000 доларів. Розподіл коштів відбувався щомісяця у визначені дні, залежно від виконаних вказівок організатора групи.
Слідчі дії підтвердили, що з листопада по грудень 2025 року один із депутатів отримав щонайменше 145 000 доларів США, які потім розподілили між іншими парламентарями.
Вищий антикорупційний суд призначив застави п’ятьом підозрюваним депутатам: двом – по 40 та 30 млн грн, ще двом – по 20 млн грн, п’ятому – 16,6 млн грн. Усі вони отримали процесуальні обов’язки, зокрема носіння електронного браслета. Судові слухання проходили у закритому режимі, а адвокати відмовлялися від коментарів.
Інші підозрювані у справі – депутати від «Слуги народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров – також були звільнені під заставу, яку внесли їхні адвокати та приватні особи. За словами депутата Юрія Кісєля, що також фігурує у справі, звинувачення у хабарництві хибні, а факт створення групи у WhatsApp підтверджується, але, за його словами, хабарів у ній не було.
Дії підозрюваних кваліфіковані за статтею 368 Кримінального кодексу – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
