З початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну в лютому 2022 року у Києві внаслідок обстрілів пошкоджено 2960 багатоквартирних житлових будинків. Такі дані оприлюднив Департамент внутрішнього фінансового контролю й аудиту Київської міської державної адміністрації станом на 26 січня 2026 року.
Про це розповідає KURAZH
Масштаби руйнувань у столиці
Найбільше багатоповерхівок було пошкоджено у 2025 році — 1520 будинків. Вже з початку 2026 року постраждали ще 263 багатоквартирні будівлі, що практично дорівнює загальній кількості пошкоджених за весь 2023 рік.
Окрім житлових будинків, внаслідок російських атак у Києві були пошкоджені:
- 330 закладів освіти та науки
- 59 медичних установ
- 140 приватних будинків
- 93 адміністративні будівлі
- 15 об’єктів соціального захисту
- 39 закладів культури
- 151 об’єкт транспортної інфраструктури
- 484 об’єкти житлово-комунального господарства
- 11 спортивних об’єктів
- 1 храм
Відновлення та культурна спадщина
За інформацією Департаменту охорони культурної спадщини, від початку повномасштабної війни у Києві зафіксовано 146 випадків пошкодження об’єктів історичної та культурної спадщини.
Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА повідомив, що наразі визначено 71 багатоквартирний будинок, які зазнали значних руйнувань та відновлюються за кошти міського бюджету. На сьогодні ремонтні роботи завершені на 30 таких будинках, ще 41 — у процесі відновлення. Окремим розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 17 лютого 2026 року два багатоквартирні будинки визнані повністю зруйнованими.
“За інформацією КП «Житлоінвестбуд-УКБ» на 30 багатоквартирних будинках роботи завершено. На стадії відновлення знаходиться 41 багатоквартирний будинок”, – йдеться в повідомленні.
Після початку масштабної агресії росія регулярно атакує українські міста різними видами озброєння, зокрема дронами-камікадзе, ракетами, авіаційними бомбами та реактивними системами залпового вогню. Внаслідок цих атак страждає цивільна інфраструктура по всій Україні.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини, що мають цілеспрямований характер. Особливо наголошується на обстрілах систем життєзабезпечення та медичних закладів, що розглядається як ознака геноцидних дій з боку російської федерації. Експерти, правники та дослідники геноцидів відзначають, що дії росії — це цілеспрямована політика знищення українців як народу, що проявляється у знищенні інфраструктури, переслідуванні проукраїнськи налаштованих громадян, депортаціях дітей, знищенні культурної спадщини, а також у публічних заявах про наміри ліквідувати українську ідентичність.
Варто нагадати, що відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яка була прийнята у 1948 році, країни-учасниці зобов’язані запобігати таким злочинам і карати за них, як у воєнний, так і в мирний час. Геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Попри численні докази, керівництво росії й надалі заперечує факти цілеспрямованого знищення цивільної інфраструктури в Україні, продовжуючи руйнування об’єктів життєзабезпечення, лікарень, шкіл та енергетичних систем.
Мурали із зображенням загиблих військових та ключових моментів російсько-української війни з’являються на стінах багатоповерхівок Києва з початку повномасштабного вторгнення. Вони стали не лише мистецьким явищем, а й важливою формою збереження пам’яті про події війни.
