У Києві міні-теплоелектроцентралі, створені на базі сучасного когенераційного обладнання, розпочнуть повноцінну роботу наприкінці зими або на початку весни. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація, відповідаючи на запит про стан впровадження нових когенераційних установок у столиці.
Про це розповідає KURAZH
Розвиток розподіленої когенерації та нові об’єкти енергетики
На початку 2024 року Київ затвердив концепцію розподіленої когенерації. Відтоді місто реалізує проєкти закупівлі та встановлення відповідного обладнання, орієнтуючись на бюджетні можливості. Столиця стала єдиним містом в Україні, яке самостійно закупило когенераційне обладнання, тоді як інші регіони отримували такі установки централізовано в межах міжнародної допомоги.
У 2024 році Київ отримав одну когенераційну установку потужністю 1,5 мегават у межах міжнародної гуманітарної підтримки. Це обладнання вже працює для забезпечення потреб критичних підприємств житлово-комунальної сфери. Крім того, місто придбало 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт, на базі яких вже побудовано п’ять міні-ТЕЦ. Всі ці об’єкти оснащені сучасними системами захисту, зокрема елементами другого рівня безпеки.
Зміцнення енергетичної стійкості столиці
У співпраці з Програмою розвитку ООН в Україні, у Києві була збудована електростанція на основі газової турбіни. Нові енергетичні об’єкти розміщені на території критичної інфраструктури та інтегровані у міську систему як додаткові джерела електроенергії. Завдяки розподіленій когенерації ці станції забезпечують підтримку ключових об’єктів міста у випадку відключень електроенергії, а також допомагають централізованій системі теплопостачання.
Адміністрація підкреслює, що міні-ТЕЦ мають меншу потужність у порівнянні з великими теплоелектроцентралями, проте є повноцінними та не входять до складу мобільного енергорезерву столиці.
«Це модернізована складова централізованої системи, що здатна також працювати автономно. Зараз на станціях завершується процес експлуатаційного тестування, оскільки в умовах війни їх показники ефективності та стійкості повинні бути максимальними. Вже в лютому-березні станції запрацюють як повноцінні елементи київської енергосистеми», – уточнює КМДА.
Усі нові станції, за даними міської влади, не є мобільними генераторами чи пересувними котельнями, а виконують стратегічну роль в енергозабезпеченні Києва.
Після нещодавніх масованих атак російської федерації в енергосистемі України запроваджено режим надзвичайної ситуації, а Київ і Київська область залишаються серед найбільш постраждалих. Зокрема, після удару рф по критичній інфраструктурі 24 січня у столиці без тепла залишилися понад 1200 багатоквартирних будинків із майже шести тисяч. У більшості з них опалення відновлювали або намагалися відновити двічі після попередніх атак 9 і 20 січня.
З початку повномасштабної агресії росії у лютому 2022 року енергетична інфраструктура країни зазнає постійних обстрілів. Від осені 2025 року інтенсивність атак рф на енергетичні об’єкти зросла. За даними Служби безпеки України, такі удари класифікуються як злочини проти людяності. У СБУ повідомили, що від початку опалювального сезону 2025/2026 в Україні зафіксовано щонайменше 256 повітряних атак на енергетичні та теплопостачальні об’єкти.
