Члени Північноатлантичного альянсу не скорочували обсягів підтримки Україні після корупційного скандалу за участі високопосадовців, однак визнають, що ці події ускладнили співпрацю між Україною та її міжнародними партнерами.
Про це розповідає KURAZH
Механізми контролю та запобіжники Альянсу
Кілька дипломатів НАТО, знайомих із ситуацією, повідомили, що країни-учасниці Альянсу розробили суворі механізми контролю під час надання допомоги Києву. Один із дипломатів зазначив, що їхня країна, здійснюючи підтримку, використовує власні канали для розміщення замовлень у сфері оборонного виробництва України. Після цього товари оплачуються та передаються у вигляді допомоги, що суттєво ускладнює можливість корупційних дій у цьому процесі.
«Щоразу, коли ми надаємо підтримку Україні, у нас є дуже суворий механізм контролю… Коли ми робимо замовлення, замовляємо в українського оборонпрому, що ми робимо дедалі частіше, бо хочемо зміцнити оборонно-промислову базу України, ми розміщуємо замовлення самостійно, оплачуємо їх, а потім жертвуємо товар Україні. Тож це вже є запобіжним заходом: набагато складніше мати корупцію навколо цієї транзакції», – розповів дипломат однієї з держав альянсу.
Реакція на корупційний скандал і хід розслідування
Інший представник Альянсу акцентував увагу на тому, що Україна активно працює над подоланням корупції. Втім, у деяких країнах НАТО зросли заклики до додаткового аудиту вже наданої допомоги. Третій дипломат підкреслив, що боротьба з корупцією у вищих ешелонах влади є позитивним сигналом, а випадків зменшення західної допомоги через скандал не зафіксовано.
10 листопада Національне антикорупційне бюро України оголосило про викриття діяльності злочинної організації, яка систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% вартості контрактів. У цій справі підозри висунуто вісьмом особам. За інформацією журналістів, серед підозрюваних – бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), а також представник «бек-офісу з легалізації коштів» Олександр Цукерман («Шугармен»).
Олександр Цукерман публічно заперечив звинувачення НАБУ та САП, назвавши їх «брехнею», і пообіцяв повернутись до України. Тимур Міндіч, за даними джерел, залишив територію країни вночі 10 листопада і не коментував ситуацію. Обох оголошено в розшук, а на них накладено санкції Радою національної безпеки і оборони України.