Деякі позитивні якості, які зазвичай вважаються перевагами, можуть викликати роздратування у людей, якщо їх прояв надмірний або недоречний.
Про це розповідає KURAZH
«Токсичний позитив» та інші крайнощі у поведінці
Люди, які завжди демонструють щастя та невичерпний оптимізм, часто викликають недовіру та навіть відторгнення. У суспільстві вже сформувалися такі поняття, як «токсичний позитив», «токсична чесність», «токсична впевненість у собі» та «токсичне співчуття», які описують надмірне або неприродне використання цих якостей у спілкуванні.
Наприклад, прагнення посміхатися за будь-яких обставин може виглядати фальшиво. Якщо людина постійно шукає щось хороше навіть у трагічних ситуаціях, це сприймається як ігнорування реальних почуттів інших. Також часто дратує, коли людина наполягає на оптимістичному підході, навіть якщо ситуація цього не дозволяє.
“Все буде добре!” Ні, не буде. Іноді життя йде не за планом, трагедії трапляються, їх доведеться прийняти і пережити. А забивати смуток і сльози неодмінним “Все буде добре”, — просто токсично. Краще чесно сказати: “Так, ситуація — відстій”.
Чесність, компліменти, співчуття та організованість: де межа здорового глузду?
Прямолінійність та надмірна чесність можуть виглядати як грубість, особливо якщо вони не поєднані з емпатією. Люди часто не хочуть чути всю правду, якщо вона може їх поранити. Водночас компліменти, якими засипають без міри, теж викликають підозру та роздратування — співрозмовник може сприймати їх як насмішку або нещирість.
Організованість — гарна риса, проте, якщо вона перетворюється на сувору дисципліну без простору для спонтанності, це може тиснути на оточуючих. Жити за суворими графіками та планами підходить не кожному.
Надмірне використання логіки у спілкуванні також може дратувати, адже не завжди люди чекають від співрозмовника раціональної відповіді. Іноді достатньо просто вислухати, а не шукати рішення.
Що стосується співчуття, воно має бути щирим і супроводжуватися реальними пропозиціями допомоги, а не лише словами підтримки. Порожня співучасть без дій не приносить полегшення і може бути сприйнята як формальність.
Таким чином, навіть найкращі риси характеру можуть стати причиною непорозумінь, якщо втрачається відчуття міри та увага до почуттів інших людей.