Рада безпеки ООН відклала голосування щодо проєкту резолюції, яка передбачає використання «оборонних» сил для гарантування безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Це питання стало особливо актуальним після того, як Іран заблокував один із ключових транспортних шляхів для експорту нафти та газу, що спричинило суттєве підвищення цін на енергоресурси у світі.
Про це розповідає KURAZH
Причини відтермінування голосування та позиції сторін
Планувалося, що голосування щодо резолюції відбудеться 3 квітня, однак його відклали у зв’язку з державним вихідним через Страсну п’ятницю. Нова дата наразі не визначена.
Проєкт резолюції був представлений послом Бахрейну в ООН Джамалем Аль-Роваї. Він наголосив на необхідності протидії «економічному тероризму», який, за його словами, негативно впливає не лише на регіон, а й на весь світ.
«Ми не можемо прийняти економічний тероризм, який впливає на наш регіон і світ, весь світ страждає від цих подій», – сказав посол Бахрейну в ООН Джамаль Аль-Роваї, який представив проєкт резолюції.
Генеральний секретар Ради співпраці арабських держав Перської затоки Джасем Мохамед Аль-Будайві підтримав ініціативу, закликавши ООН ухвалити рішення щодо захисту протоки від атак Ірану. Він підкреслив, що Іран блокує прохід комерційних суден і нафтових танкерів, а також висуває певні вимоги для проходження через протоку. Аль-Будайві закликав Раду безпеки вжити рішучих заходів для захисту міжнародного судноплавства в регіоні.
Ситуація навколо Ормузької протоки та реакція світової спільноти
До Ради співпраці арабських держав Перської затоки входять Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн, Катар, Кувейт і Оман. Резолюція, запропонована Бахрейном, отримала підтримку США, однак викликає заперечення з боку росії та Китаю, які можуть скористатися правом вето. Посол Китаю Фу Цун заявив, що застосування сили не може забезпечити мир, а легітимізація таких дій призведе до ескалації конфлікту й серйозних наслідків.
Остаточний проєкт резолюції передбачає, що держави-члени або багатонаціональні військово-морські об’єднання отримують право використовувати «всі необхідні оборонні засоби, що відповідають обставинам» для гарантування безпеки судноплавства в регіоні. Документ також визначає оборонний характер потенційних дій і обмежує їх строком щонайменше на шість місяців. Такий підхід заспокоїв раніше занепокоєні сторони, зокрема Францію.
Росія, яка залишається близьким союзником Ірану, розкритикувала резолюцію, назвавши її односторонньою та спрямованою проти Тегерана. Документ стосується дій у протоці та прилеглих водах для забезпечення безперешкодного транзиту і стримування спроб закрити чи обмежити міжнародне судноплавство.
Ситуація в регіоні загострилася наприкінці лютого, коли після спільної операції США та Ізраїлю проти Ірану загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та низка інших високопосадовців. У відповідь іранські військові завдали ударів по Ізраїлю, американським військовим об’єктам і деяким регіональним союзникам США.
Після початку конфлікту Іран швидко заблокував Ормузьку протоку, яка забезпечує до 20% світового морського експорту нафти та значні обсяги зрідженого газу. Це призвело до різкого стрибка цін на нафту. В кінці березня іранський парламент повідомив про намір стягувати мита за прохід суден через протоку.
