У ніч на 3 лютого Київ зазнав чергового масованого удару з боку російської федерації. За словами очільника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, наслідки ворожої атаки були зафіксовані одразу у п’яти районах столиці: Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському.
Про це розповідає KURAZH
Пошкодження у районах Києва
Внаслідок обстрілу щонайменше три особи отримали поранення. У Дарницькому районі вогонь спалахнув на території нежитлової забудови, також пошкоджено 25-поверховий житловий будинок та ще одну п’ятиповерхівку. В Деснянському районі постраждала нежитлова будівля. У Дніпровському районі фахівці зафіксували пошкодження на території дитячого садка і п’ятиповерхового житлового будинку, а також залишки російських боєприпасів на відкритій місцевості.
У Печерському районі постраждала автозаправна станція, будівля заправки й припарковані поруч автомобілі. Шевченківський район зазнав ушкоджень у 22-поверховому житловому будинку.
Міжнародний контекст та реакції
У ніч атаки Повітряні сили України повідомляли про масові пуски російських ударних дронів і ракет по українських містах. Напад відбувся напередодні тристоронніх переговорів України, США і росії в Абу-Дабі, запланованих на 4-5 лютого, метою яких є пошук шляхів до припинення війни.
«Росіяни вирішили в лютий мороз завдати по Києву чергового масованого удару… Станом на 3:40 зафіксовані наслідки ворожої атаки на Київ у Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Печерському та Шевченківському районах», – написав він у телеграмі.
Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що звертався до російського президента Володимира Путіна з проханням тимчасово утриматися від атак на українські міста – і, за його словами, російська сторона погодилася не завдавати ударів щонайменше до 1 лютого. У Кремлі підтвердили це рішення.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що обіцяний тиждень без обстрілів об’єктів енергетики розпочався в ніч проти 30 січня. Проте російські війська й надалі регулярно атакують міста та критичну цивільну інфраструктуру України різними видами озброєння.
Українська влада і міжнародні організації визначають такі удари як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їхній цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення населення та об’єктів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій.
Серед ознак геноциду, згідно з Конвенцією ООН 1948 року, є навмисне створення нестерпних умов для існування, вбивства, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій. Учасники Конвенції зобов’язані протидіяти геноциду та карати винних незалежно від часу – під час війни чи в мирні періоди.
Попри численні докази, керівництво росії заперечує завдання цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, хоча обстріли призводять до руйнування лікарень, шкіл, дитсадків, об’єктів енергетики та водопостачання, а також до загибелі цивільного населення.
