Унаслідок чергового обстрілу Дніпра російськими військами зазнали серйозних пошкоджень транспортна інфраструктура та житлові багатоповерхівки. Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа повідомив про постраждалого чоловіка та масштабні руйнування в кількох районах області.
Про це розповідає KURAZH
Масштаб обстрілів та наслідки для регіону
За словами Ганжі, російські сили понад 10 разів атакували три райони області з використанням безпілотників. Зокрема, під ударом опинилися Нікополь, Червоногригорівська та Покровська громади на Нікопольщині. Внаслідок атак згорів легковий автомобіль, а один із приватних будинків отримав пошкодження. Також на Синельниківщині були обстріляні Межівська та Васильківська громади, де було пошкоджено лінію електропередач.
«Поранень дістала одна людина. Ворог понад 10 разів атакував три райони області безпілотниками», – зазначив він.
Атаки на цивільну інфраструктуру та ознаки геноцидних дій
Російські військові систематично використовують різні види озброєння, зокрема ударні безпілотники, ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню, для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах країни. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення та медичних закладів із метою позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги розглядаються як ознаки геноцидних дій. Правники, дослідники геноцидів і правозахисники вказують, що під час широкомасштабної війни росія вчиняє всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду. Серед них – публічні заклики до знищення українців, цілеспрямовані обстріли життєво важливих систем, переслідування та знищення громадян із проукраїнською позицією на окупованих територіях, насильницька зміна ідентичності дітей, депортації, вилучення українських книг і культурних артефактів.
Відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яка набула чинності у 1948 році, геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Країни-учасниці Конвенції, а таких нині 149, зобов’язані запобігати актам геноциду й карати винних як під час війни, так і в мирний час. Серед ознак геноциду – вбивства членів групи, завдання їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення умов, які ведуть до знищення групи, а також насильницька передача дітей з однієї групи до іншої.
Незважаючи на очевидні факти та свідчення, керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі України, водночас обстріли продовжують завдавати шкоди мирному населенню, руйнують лікарні, школи, дитячі садки, енергетичні та водопостачальні об’єкти.