Російські удари по Запоріжжю: поранено шість людей, понад 7500 абонентів без світла

|
Російські удари по Запоріжжю: поранено шість людей, понад 7500 абонентів без світла

Унаслідок масованих російських атак на Запоріжжя та Запорізький район, що відбулися 15 березня та в ніч проти 16 березня, поранення дістали шестеро мешканців. Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Про це розповідає KURAZH

Масштаби обстрілів та наслідки для інфраструктури

Протягом доби російські війська здійснили 710 ударів по 34 населених пунктах регіону. Зафіксовано 88 випадків пошкодження житлових будинків, об’єктів інфраструктури та транспортних засобів. Внаслідок обстрілів у Запоріжжі виникла пожежа, а понад 7500 абонентів залишилися без електропостачання.

«Загалом упродовж доби окупанти завдали 710 ударів по 34 населених пунктах Запорізької області. Надійшло 88 повідомлень про пошкодження житла, об’єктів інфраструктури й автівок», – йдеться в повідомленні.

Ознаки геноциду та реакція міжнародної спільноти

Російські військові продовжують використовувати різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста та цивільні об’єкти по всій країні. Українська влада та міжнародні організації розцінюють подібні удари як воєнні злочини російської федерації та наголошують на їх цілеспрямованому характері.

Обстріли критичної інфраструктури, систем життєзабезпечення та медичних закладів із метою позбавлення мирного населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги розглядаються як прояви геноцидних дій. Експерти-правники, дослідники геноцидів та правозахисники вказують на численні факти, які можуть підпадати під визначення геноциду: публічні заклики до знищення українців, обстріли життєво важливих систем, переслідування людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення інтелігенції, депортація дітей та спроби змінити їхню ідентичність, знищення української культурної спадщини.

Конвенція про запобігання злочину геноциду й покарання за нього, ухвалена Генасамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Серед ознак геноциду — вбивства членів групи, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, що унеможливлюють життя, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей до іншої групи та публічне підбурювання до таких дій. Станом на сьогодні 149 країн світу приєдналися до цієї Конвенції і зобов’язані запобігати акціям геноциду як у воєнний, так і у мирний час.

Попри численні докази, керівництво росії заперечує факт навмисних ударів по цивільних об’єктах, від яких страждають мирні мешканці, а також руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків та об’єктів енергетики по всій Україні.