У ніч проти 1 травня російська федерація завдала масштабного удару по території України, застосувавши 210 ударних безпілотників, серед яких приблизно 140 становили дрони типу «Shahed». За попередніми даними Повітряних сил ЗСУ, українською протиповітряною обороною було збито або подавлено 190 ворожих дронів різних типів на півночі, півдні та сході країни.
Про це розповідає KURAZH
Масштаб руйнувань та наслідки атаки
Внаслідок атаки зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 14 різних локаціях. Крім того, уламки збитих дронів впали ще на 10 об’єктах. Російські військові регулярно застосовують ударні безпілотники, ракети, авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах держави.
Українська влада та міжнародні організації розцінюють подібні удари як воєнні злочини з боку російської федерації. Вони підкреслюють цілеспрямований характер атак, які спрямовані на руйнування систем життєзабезпечення населення, закладів охорони здоров’я, а також позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 190 ворожих БпЛА типу Shahed, „Гербера”, „Італмас” і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Ознаки геноциду та міжнародне право
Систематичні обстріли цивільної інфраструктури, об’єктів енергетики, лікарень і навчальних закладів, а також цілеспрямоване знищення українців і депортація дітей, на думку правників, дослідників геноцидів та правозахисників, мають ознаки геноцидних дій. Російські посадовці неодноразово публічно заявляли про намір знищити український народ, а також запроваджували політику, спрямовану на зміну ідентичності дітей та переслідування людей з проукраїнською позицією на тимчасово окупованих територіях.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої. Учасники цієї конвенції, яких наразі 149 країн, зобов’язані запобігати таким злочинам і карати за них як у воєнний, так і в мирний час.
Ознаками геноциду є вбивство членів групи, завдання їм серйозних тілесних ушкоджень, створення нестерпних умов для життя, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей до інших груп, а також публічне підбурювання до вчинення таких дій. Попри наявність численних доказів, керівництво росії заперечує, що її війська цілеспрямовано атакують цивільну інфраструктуру міст і сіл України, вбиваючи мирних жителів та руйнуючи важливі об’єкти для життя населення.
