Румунія розраховує на збільшення військової присутності союзників по НАТО після скорочення американського контингенту на своїй території. Про це повідомила міністерка закордонних справ Оана Цою, підкресливши, що країни Альянсу готові компенсувати зменшення чисельності військових США своїми власними силами.
Про це розповідає KURAZH
Рішення США та реакція союзників
За словами Оани Цою, рішення Вашингтона щодо скорочення було ухвалене на основі ретельного аналізу, який передбачає необхідність посилення обороноздатності європейських членів НАТО. Вона наголосила, що вже до кінця поточного року та у 2025 році очікується зростання військової присутності Альянсу в Румунії, а також підвищення здатності НАТО реагувати у разі прямої загрози країні.
На питання, чи це означає розміщення військ інших країн НАТО, а не США, Цою підтвердила, що йдеться саме про сили союзників.
«До кінця цього року та наступного року ми побачимо… сильнішу присутність НАТО в Румунії та сильнішу здатність НАТО втручатися у випадку, якщо Румунія зазнає прямої загрози», – сказала Цою.
Президент США Дональд Трамп, коментуючи скорочення американських військ у Румунії, зазначив, що цей крок не має великого значення, а також підкреслив, що рішення було ухвалене в рамках глобального огляду збройних сил.
Водночас у Вашингтоні цей крок викликав критику з боку республіканських законодавців. Роджер Вікер та Майк Роджерс, голови комітетів Сенату та Палати представників з питань збройних сил, виступили проти скорочення, наголосивши, що переозброєння Європи займе час, а виведення військ може підірвати стримування та спровокувати подальшу агресію росії.
Плани НАТО та безпека регіону
Питання скорочення американського контингенту в Європі обговорювалося протягом декількох місяців. Пентагон не оголошував про зміни чисельності військ у інших країнах Європи, проте рішення щодо Румунії з’явилося на тлі зростання занепокоєння щодо гарантій США в Альянсі, особливо після вторгнення рф в Україну, що призвело до найбільшого збройного конфлікту на континенті з часів Другої світової війни.
Американська армія підкреслила свою відданість потужній присутності у Європі та збереженню зобов’язань перед союзниками. Конгресмени Вікер і Роджерс звернулися до Пентагону з проханням підтвердити, що дві бронетанкові бригади в Польщі залишаються на місцях, а США продовжують підтримувати постійну ротаційну присутність у Польщі, країнах Балтії й Румунії.
Офіцер запасу румунської армії з досвідом у національному командуванні зазначив, що Бухаресту не вдалося вибудувати такі ж тісні відносини зі США, як це зробила Польща, яка отримала гарантії щодо перебування 8000 американських військових.
Відносини між Румунією та адміністрацією Трампа ускладнилися після рішення Бухареста скасувати президентські вибори минулого року через підозри у втручанні рф у виборчий процес. Віцепрезидент США Джей Д. Венс різко розкритикував цей крок, назвавши його недемократичним.
Оана Цою заявила, що наразі у відносинах із Вашингтоном відновлюється довіра та партнерство, орієнтоване на спільні майбутні цілі.
Міністр оборони Румунії Йонут Мостяну офіційно оголосив про скорочення американських військ 29 жовтня. У той же день міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш повідомив, що його країна не отримувала інформації про скорочення контингенту США в Польщі. Міністерство оборони Естонії підтвердило, що Вашингтон збереже військову присутність у країні та відзначило зусилля балтійських держав і Польщі зі зміцнення обороноздатності.
На саміті у червні члени НАТО погодилися до 2035 року збільшити витрати на оборону до 5% ВВП. У 2025 році Польща планує витратити 4,48% ВВП на оборону, що є найвищим показником серед країн Альянсу. Латвія, Литва та Естонія займають наступні позиції, а Румунія планує витратити 2,28%. Сполучені Штати, за оцінками НАТО, витратять 3,22% ВВП на оборону.
