Російська федерація наразі випускає у чотири рази більше снарядів, ніж усі країни НАТО разом узяті, що стало безпрецедентним показником за останні десятиліття. На цьому акцентував увагу генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте під час свого виступу в штаб-квартирі НАТО.
Про це розповідає KURAZH
Виклики від росії: збільшення потужностей та ризики
За словами Марка Рютте, росія наполегливо працює над відновленням своєї військової спроможності. Відкриті джерела та розвідувальні служби прогнозують, що до 2027, 2030 або 2032 року країна може досягти такого рівня потужності, який дозволить їй здійснити нові провокації.
«Росія справді завзято трудиться, щоб знову стати проблемою… Відкриті джерела й розвідувальні служби повідомляють, що до 2027-го, 2030-го чи 2032 року вони (Росія – ред.) можуть досягти такого рівня потужності, що можуть спробувати утнути якусь дурість. Тому ми повинні дати зрозуміти Володимиру Путіну, що, якщо він нападе зараз чи найближчим часом, реакція НАТО буде руйнівною».
Генсекретар наголосив, що основну відповідь союзників на агресивні наміри росії слід шукати у суттєвому збільшенні оборонних витрат. Марк Рютте стверджує, що країни НАТО мають витрачати на оборону понад 3% від власного ВВП, тоді як нині цей показник становить 2% і його досягли не всі члени альянсу. Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп закликав до підвищення цієї межі до 5%.
Пріоритети саміту НАТО у Гаазі та підтримка України
Рютте також окреслив пріоритети майбутнього саміту НАТО, який відбудеться у Гаазі наприкінці червня. Він відзначив потребу у розвитку маневрених наземних формувань, ракет дальньої дії, ефективних систем командування, управління та протиповітряної оборони. Для реалізації цих цілей необхідне не лише фінансування, а й нарощування військового персоналу та активізація роботи оборонної промисловості.
Окрему увагу на саміті буде приділено військовій підтримці України з метою зміцнення її обороноздатності. Генсекретар підкреслив важливість забезпечення стійкого миру та уникнення повторення сценаріїв, подібних до мінських домовленостей. Водночас він утримався від конкретики щодо можливих гарантій безпеки для України, наголосивши, що остаточний формат гарантій залежатиме від підсумків мирних переговорів. Рютте підкреслив, що головною метою є недопущення повторення подій 2014 року та стримування можливих майбутніх агресивних дій росії.
У контексті безпекових викликів Рютте також зауважив, що росія останнім часом зміцнює військову інфраструктуру та бази поруч із кордоном Фінляндії. Наразі, за спостереженнями НАТО, ці дії не мають характеру активної підготовки до наступу, як це було перед вторгненням до України у 2022 році, але їх оцінюють як початок довгострокового та масштабного розширення російської присутності у регіоні. Слід зазначити, що після вступу Фінляндії до НАТО, фінсько-російський кордон довжиною близько 1270 кілометрів став найдовшою лінією контакту альянсу з російською федерацією.
