Служба безпеки України повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення російська федерація здійснила понад 10 тисяч хімічних атак проти українських сил. За інформацією СБУ, російські військові активно застосовують аерозольні гранати «К-51», «РГР» і «РГ-Во», споряджені отруйними речовинами подразнювальної дії — CS (хлорбензиліден малонітрил) та CN (хлорацетофенон). Крім того, фіксуються випадки використання ампул з хлорпікрином — токсичною хімічною речовиною.
Про це розповідає KURAZH
Методи застосування та географія атак
Згідно з матеріалами слідства, найбільшу кількість хімічних боєприпасів російські військові скидають з FPV-дронів на позиції українських оборонців. Після влучання хімічний заряд уражає слизові оболонки військових, особливо очі та органи дихання. Таким чином противник намагається змусити українських захисників залишати окопи і бліндажі, підставляючи їх під прицільний вогонь окупантів. Найбільше випадків застосування цієї зброї зафіксовано на східному фронті та під час обстрілів Нікопольського району Дніпропетровської області.
Міжнародне реагування і наслідки
СБУ підкреслює, що до розслідування цих фактів залучаються міжнародні організації. Зокрема, частину речових доказів було передано до Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у Гаазі для проведення лабораторних досліджень та інформування світової спільноти. За результатами експертиз, ОЗХЗ оприлюднила три звіти, які підтверджують систематичне використання росією хімічних засобів у війні проти України.
«За матеріалами слідства, найбільшу кількість хімбоєприпасів рашисти використовують у вигляді скидів з FPV-дронів на оборонні позиції українських захисників. Після влучання у ціль отруйні сполуки хімічного заряду уражають слизові оболонки військових, насамперед їхні очі й органи дихання. У такий спосіб ворог намагається змусити воїнів Сил оборони вийти з окопів і бліндажів під прицільний вогонь окупантів», – йдеться в повідомленні.
Як наслідок оприлюднених висновків, Рада ЄС запровадила санкції щодо російських підрозділів, які входять до складу збройних сил рф і причетні до розробки та використання хімічної зброї на території України. Під обмеження потрапили війська радіаційного, хімічного й біологічного захисту країни-агресора, а також 27-й науковий центр і 33-й Центральний науково-дослідний та випробувальний інститут Міноборони рф, які займаються розробкою заборонених хімічних засобів.
СБУ розслідує застосування хімічних речовин як воєнний злочин. Зокрема, у грудні 2024 року було повідомлено про заочну підозру російському генералу Ігорю Кирилову — начальнику військ радіаційного, хімічного й біологічного захисту збройних сил рф. У тому ж місяці Кирилов загинув унаслідок вибуху в москві.
На початку липня 2025 року зовнішня розвідка Нідерландів та Німеччини заявила, що росія збільшує використання хімічної зброї в Україні. За їхніми даними, застосовується не лише сльозогінний газ, а й більш небезпечна речовина — хлорпікрин, який може бути смертельним у високих концентраціях у закритих приміщеннях. У заяві наголошувалося, що це є серйозним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, яка забороняє використання такої задушливої бойової речовини за будь-яких обставин.
У червні 2025 року Організація із заборони хімічної зброї підтвердила застосування російськими військами токсичної хімічної речовини проти українських сил у порушення міжнародного права. Зокрема, було задокументовано використання іританту CS — сльозогінної речовини, яку зазвичай використовують поліціянти для розгону демонстрацій. Інцидент стався на лінії зіткнення в Дніпропетровській області в лютому 2025 року. Експерти проводили перевірку на запит України.
За даними Міноборони України, з початку вторгнення російські війська понад 6 900 разів застосовували боєприпаси, що містять небезпечні хімічні речовини. У квітні 2025 року Головне управління розвідки повідомило про зростання частоти використання росією снарядів з отруйним газом на лінії бойового зіткнення. Внаслідок таких атак серед українських військових є загиблі.
Росія від початку агресії проти України відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів своїми військовими.
