У ніч проти 12 лютого російська федерація здійснила масштабну атаку на Україну, застосувавши 25 ракет і 219 ударних безпілотників різних типів, повідомили у командуванні Повітряних сил.
Про це розповідає KURAZH
Масштаби атаки та напрямки удару
За інформацією військових, ворог використав 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-300, які було запущено з території Брянської, Воронезької, Ростовської областей рф, а також з тимчасово окупованого Криму. Окрім того, з повітряного простору окупованої Донеччини була випущена керована авіаційна ракета Х-59/69. Головну загрозу представляли 219 ударних дронів різних типів, зокрема Shahed, «Гербера» та «Італмас», які запускалися з напрямків Курська, Орла, Міллерова, Брянська, Приморсько-Ахтарська, Шаталова на території рф та з окупованого Гвардійського у Криму.
Основними цілями нічної атаки стали Київ, Харків, Дніпро та Одеса. Повітряні сили відзначили, що більша частина ворожих ракет і дронів була збита ще на підступах до міст.
Результати протиповітряної оборони та наслідки удару
Всього українським військовим вдалося знищити або подавити 213 цілей, серед яких 15 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-300, одну керовану ракету Х-59/69 і 197 ударних безпілотників. Проте, як зазначається у повідомленні командування:
«Зафіксовано влучання 9 ракет та 19 ударних БпЛА на 13 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 14 локаціях».
Російські війська регулярно використовують широкий спектр озброєння — від ракет і безпілотників до реактивних систем залпового вогню — для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури в усіх регіонах країни.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації. Відзначається цілеспрямованість обстрілів систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я, що може свідчити про геноцидні дії. Зокрема, обстріли спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку, медичної допомоги та інших базових умов для життя. Така тактика призводить до численних жертв серед цивільного населення та руйнування об’єктів критичної інфраструктури.
Експерти та правозахисники наголошують на наявності різних форм переслідувань і знищення українців, включно з публічними закликами до знищення нації, обстрілами життєво важливих об’єктів, депортаціями та насильницькою зміною ідентичності дітей. Конвенція ООН про запобігання геноциду, ухвалена у 1948 році, визначає такі дії як злочини, які мають переслідуватися і каратися у воєнний і мирний час.
Керівництво росії, своєю чергою, заперечує цілеспрямованість атак на цивільну інфраструктуру, проте численні свідчення та наслідки обстрілів спростовують ці заяви.
