Протягом зимових місяців українські сили оборони успішно відбили 14 масованих комбінованих атак, які здійснила російська федерація із застосуванням різних типів ракет та дронів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у грудні та січні агресор провів сім масштабних повітряних ударів, а вже у лютому інтенсивність атак подвоїлася — Україна вистояла ще під сімома масштабними обстрілами.
Про це розповідає KURAZH
Особливості зимової повітряної кампанії рф
Ця зима стала надзвичайно складним випробуванням для української протиповітряної оборони. Окупанти прагнули спричинити блекаут та знищити критичну інфраструктуру, використовуючи рекордну кількість ракет та безпілотників. Атакуючи Україну, рф комбінувала застосування ударних БпЛА та ракет різних типів, намагаючись перевантажити систему ППО та виснажити її ресурси.
«Ця зима стала одним із найважчих іспитів для системи протиповітряної оборони України. Окупанти вкотре намагалися влаштувати українцям повний блекаут і знищення критичної інфраструктури держави, застосувавши безпрецедентну кількість ракет і дронів… Ворог комбінував пуски ударних БпЛА і ракет різних типів, намагаючись ускладнити повітряну обстановку, перевантажити систему ППО і виснажити ресурси», – зазначили у Повітряних силах.
За три місяці, за підрахунками українських військових, росія випустила понад 700 ракет різних типів, зокрема «Іскандер-М», «Кинджал», «Циркон», Х-22/32, С-300/С-400. Попри масовані удари, українське небо залишилося під контролем, а енергетична інфраструктура збережена завдяки злагодженій роботі зенітних ракетних військ, мобільних вогневих груп, радіотехнічних військ, авіації та безпілотних підрозділів. Особливо відзначено внесок енергетиків і ремонтних бригад, які під обстрілами забезпечували відновлення електропостачання.
Загрози нових атак та правова оцінка дій рф
Українські військові попереджають, що росія готує нові масовані удари і наголошують на важливості міжнародної підтримки, особливо у вигляді регулярних постачань ракет для ППО, авіації та іншого озброєння. Це необхідно для захисту українських міст від балістичних і крилатих ракет, а також ударних дронів.
Російські війська системно атакують українські населені пункти різноманітними видами озброєння: ударними БпЛА, ракетами, керованими авіабомбами, реактивними системами залпового вогню. Ці удари спрямовані проти цивільної інфраструктури у всіх регіонах України. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я, спроби залишити населення без електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги мають ознаки геноцидних дій. Фахівці-правники, дослідники геноцидів та правозахисники наголошують: росія вчиняє дії, які відповідають міжнародному визначенню геноциду, а саме — навмисне створення умов для знищення частини національної групи.
Ознаки геноциду, згідно з Конвенцією ООН 1948 року, включають масові вбивства, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, перешкоджання дітонародженню, насильницьку передачу дітей та публічне підбурювання до таких дій. Додатково зазначається, що держави-учасники Конвенції (а їх сьогодні 149) зобов’язані запобігати геноциду та карати за його вчинення у будь-який час.
Керівництво росії заперечує, що її армія навмисне атакує цивільну інфраструктуру, вбиваючи мирне населення та руйнуючи об’єкти енергетики, лікарні, школи та дитячі садки під час повномасштабної війни.
24 лютого 2022 року стало точкою неповернення для українського суспільства: масштаби війни, що розпочалася ще у 2014-му, охопили всю країну та особисто торкнулися мільйонів людей.
