Вищий антикорупційний суд не задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо тимчасового відсторонення голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. САП і Національне антикорупційне бюро обвинувачують Кириленка у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на суму 72 мільйони гривень. Підставою для розслідування стали матеріали, оприлюднені журналістською програмою «Схеми».
Про це розповідає KURAZH
Аргументи сторін та рішення суду
Колегія суддів, до якої входила Наталія Мовчан, ухвалила рішення залишити Кириленка на посаді. Раніше адвокат голови АМКУ намагався домогтися відводу судді, наголошуючи на її можливій упередженості через роботу її чоловіка в компанії «Укренерго», справи якої перебувають на розгляді комітету. Проте ці клопотання були відхилені.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала відсторонення після того, як Кириленко під час судового процесу визнав, що його посада надає можливість впливати на учасників кримінального провадження через їхніх родичів. Прокурорка Валентина Гребенюк заявила, що Кириленко сам підтвердив цю можливість під час засідання з розгляду заяви про відвід судді.
«Кириленко може впливати на свідків в кримінальному провадженні і перешкоджати судовому провадженню шляхом використання займаної посади, про що він сам повідомив під час розгляду заяви про відвід головуючої судді», – заявила прокурорка САП Валентина Гребенюк, посилаючись на клопотання захисту Кириленка від 5 серпня.
Захист Кириленка, навпаки, наголосив на потенційному конфлікті інтересів, вказуючи на ризик впливу на самого Павла Кириленка з боку суду. Сам посадовець підтримав цю позицію, зазначивши, що існує ризик тиску на нього під час розгляду справ, зокрема щодо компанії «Укренерго».
Обмеження, застави та перебіг розслідування
Хоча суд відмовив у відстороненні Кириленка, для нього було визначено новий запобіжний захід: протягом двох місяців він має виконувати низку процесуальних обов’язків, зокрема здати закордонні паспорти, не залишати Україну, повідомляти про зміну місця проживання, з’являтися до суду за викликом і утримуватися від спілкування зі свідками.
Заставу у розмірі 30 мільйонів гривень за Кириленка внесла приватна компанія «Керамет», що належить бізнесмену Едуарду Мкртчану. Іншу компанію цього підприємця наразі розслідує АМКУ щодо можливих антиконкурентних дій. Журналісти поцікавилися в Кириленка, чи не бачить він конфлікту інтересів у такій ситуації, на що він відповів, що «факти перекручені» і пообіцяв довести це в законному порядку.
Справу щодо незаконного збагачення та недостовірного декларування передали до суду 7 липня. Розслідування НАБУ розпочалося ще у березні 2024 року. За даними журналістів, у 2020–2023 роках родина Кириленка придбала нерухомість і транспорт загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень, що перевищує їхні офіційні доходи. Сам Кириленко пояснював походження коштів стартовим капіталом родини від продажу акцій заводу «Стирол» у 90-х роках, однак журналісти не знайшли документальних підтверджень цій інформації.
У декларації за 2023 рік Кириленко вказав квартиру на 200 квадратних метрів у Києві, оформлену на 77-річну бабусю дружини. Автомобіль BMW, яким користується дружина, хоча він належить тещі, у декларації не був відображений.
28 серпня 2024 року ВАКС визначив для Кириленка заставу 30 мільйонів гривень та обов’язок носити електронний браслет, а 4 червня 2025 року зменшив розмір застави до 25 мільйонів. Водночас суд відмовив у дозволі виїзду за кордон у службові відрядження.
5 червня 2025 року НАБУ та САП оголосили підозру дружині Кириленка Аллі у сприянні незаконному збагаченню, а сам Кириленко отримав нову підозру у недекларуванні майна. 6 червня суд обрав для Алли Кириленко запобіжний захід у вигляді застави у 9 мільйонів гривень, згодом апеляційна палата зменшила її до 242 тисяч гривень.
