Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере назвав повномасштабну агресію російської федерації проти України «справжньою катастрофою», наголосивши на її суттєвих наслідках, що виходять далеко за межі самої України.
Про це розповідає KURAZH
Позиція Норвегії щодо війни в Україні
У своєму коментарі Йонас Гар Стере підкреслив, що цей збройний конфлікт є прямим викликом для всієї європейської безпеки та стабільності. На його думку, війна стосується не лише України, а й усіх країн, які прагнуть зберегти міжнародний правопорядок і протистояти тим, хто просуває власні інтереси силою. Норвезький прем’єр заявив про необхідність максимального тиску на москву, щоб змусити її припинити агресію, адже саме росія є ініціатором цієї війни та може її зупинити в будь-який момент.
«Це питання протистояння силам, які використовують військову міць, щоб просувати власні інтереси, що важливо для безпеки всієї Європи та навіть далеко поза її межами. Ми будемо працювати з нашими українськими колегами, щоб підтвердити та оновити нашу підтримку українському народові», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Він також підкреслив, що Норвегія продовжить підтримку України на шляху до припинення бойових дій та досягнення справедливого миру.
Мюнхенська конференція з безпеки та аналіз ситуації
Цьогоріч Мюнхенська конференція з безпеки проходитиме з 13 по 15 лютого, і серед запрошених гостей очікується участь президента України Володимира Зеленського. У щорічному Мюнхенському звіті з безпеки 2026 року наголошується, що Україна стала першою жертвою нового світового порядку, в якому домінує сила та вплив окремих держав.
У документі відзначається, що нині війна ризикує перетворитися з питання суверенітету та міжнародного права на суперечку між потужними лідерами, де території, ресурси та гарантії безпеки можуть стати предметом торгу. Автори звіту попереджають, що мир усе частіше розглядається як результат домовленостей між впливовими гравцями, а не як врегулювання, засноване на правах і законах. У доповіді також зазначено ризики, що «мир переможця» може бути досягнутий за допомогою інструментів, які вже вважалися застарілими для сучасної міжнародної політики.
