Перед закладенням саду або озелененням власної ділянки важливо врахувати не лише естетичність дерев, а й їхню безпечність та вплив на навколишнє середовище. Деякі з популярних видів можуть завдати значних клопотів власникам, особливо якщо земельна ділянка невелика.
Про це розповідає KURAZH
Ялина: краса з потенційною небезпекою
Нерідко власники обирають для садиби ялинку, однак дикі лісові види здатні стати джерелом проблем. На початкових етапах ялина виглядає охайно та не займає багато місця. Проте навіть нетривала відсутність формування пагонів призводить до стрімкого росту – дерево може додавати понад пів метра на рік, а доросла ялина має розлогу поверхневу кореневу систему. Остання простягається значно далі за межі крони, що ускладнює перекопування ґрунту та посадку інших рослин. Коріння може проникати під фундамент будинку або доріжки, а обрізка коренів підвищує ризик падіння дерева під час сильного вітру. Масивне дерево, що впало, здатне пошкодити споруди або навіть впасти на сусідню ділянку.
Клени та береза: швидке розростання і проблеми для сусідів
Американський клен був завезений у XX столітті й швидко став популярним у міському озелененні через інтенсивний ріст. Втім, це дерево вважається дуже крихким – його стовбур із часом може згнити всередині, що робить падіння непередбачуваним. Американський клен рясно розмножується самосівом, і боротьба з його паростями стає справжнім викликом. Дерево не лише має неохайний вигляд і неприємний запах, а й пригнічує розвиток інших рослин під собою.
Гостролистий клен приваблює яскравим осіннім листям, але також активно утворює самосів, і молоді сіянці швидко розростаються. Якщо їх вчасно не видалити, ділянка швидко заростає, а під деревом залишається лише голий ґрунт через густе листя, яке перекриває доступ світла та повітря до газону. Декоративні сорти кленів менш схильні до засмічення ділянки, проте класичні види потребують постійного контролю.
Береза вважається гарним вибором лише для вологих ділянок. Її потужна коренева система здатна споживати до 250 літрів води за добу, значно осушуючи ґрунт навколо. Через це під березою ростуть лише посухостійкі рослини або лісова трава, тоді як декоративні культури не приживаються. Коріння берези може розростатися на п’ять метрів від стовбура, що ускладнює вирощування городини. Ще одна проблема – суховершинність: верхівка дерева може раптово засохнути, що підвищує ризик падіння навіть здорової на вигляд берези.
Верба: волога ділянка та крихкість з віком
Плакуча верба чудово пасує для прикраси вологих місць, але з віком її деревина стає крихкою. Навіть здорове на вигляд дерево може втратити великі гілки під час буревію. Відомі випадки, коли старі верби ламалися від сильного вітру, падаючи на споруди, що потребує чималих зусиль для прибирання. Сучасні декоративні сорти верби, такі як «Hakuro Nishiki», залишаються компактними та менш небезпечними для невеликих ділянок.
“Садити дерева легко, доглядати — приємно. Видаляти — важко, боляче і дорого. Тому перш ніж садити ці п’ять дерев на своїй ділянці, потрібно добряче подумати. Особливо, якщо ділянка маленька”.
У підсумку, перш ніж обирати дерево для озеленення, варто ретельно ознайомитися з його особливостями. Усвідомлений підхід дозволить уникнути розчарувань і забезпечить лише радість від догляду за рослинами на власній території.