Європейська комісія констатує значний прогрес у переговорах щодо нового мирного плану для України, однак наголошує, що до остаточного вирішення ще залишається чимало невирішених питань. Про це заявила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо під час брифінгу в Брюсселі.
Про це розповідає KURAZH
Позиція Європейського Союзу щодо мирного плану
За словами Піньо, упродовж останніх днів та годин переговори відзначилися «конструктивним прогресом», але перед сторонами стоїть ще «багато роботи». Вона підкреслила, що центральна роль ЄС у забезпеченні остаточного, справедливого і довготривалого миру для України має бути чітко відображена у будь-якому перспективному плані. Єврокомісія також підтвердила готовність зробити свій внесок у цей процес.
«Центральна роль ЄС у забезпеченні остаточного та справедливого, тривалого миру для України має бути повністю відображена в будь-якому надійному плані… Ще багато роботи попереду. Ми готові зробити свій внесок», – підкреслила Піньо.
Речниця зазначила, що лідери ЄС нині проводять координаційну зустріч у гібридному форматі в Анголі, яку організував президент Європейської ради Антоніу Кошта для визначення подальших кроків Євросоюзу. В Європейській комісії запевнили, що співпраця між союзниками продовжуватиметься з метою досягнення справедливого миру для України.
Єврокомісія наголосила на принципі «нічого про Україну без України» і згадала виступ президентки Урсули фон дер Ляєн щодо ключових засад потенційної угоди. Серед них – непорушність кордонів, відсутність будь-яких обмежень для українських і європейських збройних сил, а також врахування ролі ЄС у забезпеченні миру.
Деталі перемовин у Женеві та альтернативні пропозиції
Днями у Женеві відбулися перемовини щодо мирного плану, запропонованого Сполученими Штатами. Україна та США після завершення зустрічі повідомили про «суттєвий прогрес» і зазначили, що рамкова угода була оновлена і допрацьована. Остаточне рішення щодо її підписання мають ухвалити президенти двох країн.
Деталі змін до раніше оприлюдненого 28-пунктного плану адміністрації президента США Дональда Трампа залишаються конфіденційними. Проте відомо, що початковий варіант містив пункти про визнання Криму, Донеччини та Луганщини де-факто російськими, «заморожування» Херсонщини і Запоріжжя, проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання, відмову від НАТО, обмеження чисельності Збройних сил України (ймовірно, до 600 тисяч осіб) та поступове зняття санкцій з росії.
Початкову пропозицію розкритикували як американські законодавці, так і європейські партнери України, вважаючи її занадто поступливою щодо росії. Деякі республіканці у США назвали її «списком побажань» Кремля. Водночас президент Трамп не вважає цей план остаточним і залишає можливість для подальших змін.
Голова української делегації Андрій Єрмак відзначив «дуже хороший прогрес» у перемовинах і наголосив, що сторони просуваються до справедливого і міцного миру для українського народу. Під час переговорів Володимир Зеленський у зверненні заявив, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
Західні ЗМІ також повідомляють про підготовку альтернативного європейського мирного плану, який не передбачає територіальних поступок з боку України, допускає збільшення чисельності її армії до 800 тисяч військових і гарантує безпеку, не виключаючи можливість членства в НАТО. Крім того, запропоновано, щоб росія не отримала амністії за воєнні злочини.
Обговорюється також питання репараційної позики для України, що, за словами Піньо, стає все більш актуальним у світлі триваючих перемовин. Європейський Союз підкреслює необхідність збереження принципів територіальної цілісності та неприпустимості змін кордонів силовим шляхом.
