У пресслужбі девелоперської групи DIM повідомили про підсумки внутрішнього розслідування дій директорки з маркетингу Дарії Бедя, яка на початку липня внесла 44 мільйони гривень як частину застави за віцепрем’єр-міністра, міністра національної єдності України Олексія Чернишова. Зазначається, що сама група компаній не брала участі у внесенні цієї суми, а колектив та керівництво DIM не були поінформовані про наміри співробітниці. Дарія Бедя, зі свого боку, відмовилася пояснити мотиви свого рішення та не надала жодних коментарів щодо мети таких дій.
Про це розповідає KURAZH
Звільнення Дарії Бедя та реакція керівництва
Засновник і керуючий партнер DIM Олександр Насіковський зазначив, що не був обізнаний про внесення застави за Чернишова. Він наголосив, що Бедя не узгоджувала це питання ні з ним, ні з іншими представниками компанії. Також Насіковський повідомив, що Дарія Бедя вирішила залишити компанію за власною ініціативою, а її останній робочий день припадає на кінець тижня.
«За результатами службового розслідування було встановлено наступні факти: група компаній DIM не брала участі у діях Дарії Бедя по внесенню застави за підозрюваного НАБУ високопосадовця; ніхто у робочому колективі та керівництві компанії не був проінформований про її дії; Дарія Бедя відмовилася пояснювати цілі та мотиви своїх дій, які вочевидь протирічили корпоративній етиці та наносили шкоду компанії», – повідомили у пресслужбі Кріппи.
Деталі справи щодо застави за Чернишова
Нагадаємо, що 2 липня стало відомо: саме Дарія Бедя внесла 44 мільйони гривень з загальної суми застави за Олексія Чернишова. Ще більшу частину, 66 мільйонів гривень, перерахувала компанія «Форавто тор» з Дніпра, яка була зареєстрована у квітні 2025 року та займається оптовою торгівлею автозапчастинами. Її керівник Едуард Мартиненко підтвердив, що очолює підприємство, але заявив, що вперше чує про внесення застави своєю компанією.
Решту суми, понад 10 мільйонів гривень, внесла дружина Чернишова Світлана. Згідно з декларацією за 2024 рік, її заощаджень вистачало для цього. У Вищому антикорупційному суді раніше підтвердили, що вся сума застави за віцепрем’єра – 120 мільйонів 2 668 гривень – була внесена у повному обсязі. Сам Чернишов повідомляв, що збирав кошти на заставу через заблоковані особисті рахунки, а його захист подав апеляцію на рішення суду щодо розміру застави.
23 червня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили Чернишову підозру у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди у великих розмірах. За версією слідства, йдеться про імовірно незаконне виділення земельної ділянки столичному забудовнику під будівництво житлового комплексу за заниженою вартістю в обмін на знижки на квартири для міністра та визначених ним осіб.
Загалом Чернишов став шостим підозрюваним у масштабній корупційній справі у будівельній галузі за участю високопосадовців. Він назвав підозру необґрунтованою і заявив, що не планує залишати свою посаду.
