У травні 2026 року українська протиповітряна оборона досягла значних результатів у боротьбі з повітряними загрозами з боку російської федерації. За словами головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського, лише за цей місяць в трьох ешелонах ППО було знищено понад 3,5 тисячі російських безпілотників різних типів.
Про це розповідає KURAZH
Ефективність роботи ППО та залучення авіації
Особливо ефективно проявив себе другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем. Вони ліквідували понад 1,2 тисячі дронів за один місяць. За словами Сирського, активно впроваджується також участь армійської авіації. Українські гелікоптери, оснащені сучасними системами виявлення й прицілювання, а також новітніми ракетами, знищили понад 440 дронів ворога. Військові продовжують вдосконалювати озброєння вертольотів, що дозволяє підвищувати ефективність ураження цілей.
Зараз Україна працює над створенням четвертого ешелону ППО, який має забезпечити додатковий захист ще двох областей країни. Це посилить оборонні спроможності та дозволить своєчасніше реагувати на нові загрози.
Російські плани та виклики для ЗСУ
Як повідомив Сирський, російська федерація планує збільшити частку реактивних ударних дронів до 50%. Це створює нові виклики для українських військових, які змушені адаптувати стратегії захисту та нарощувати власні виробничі потужності з виготовлення бойових частин для дронів-перехоплювачів. За його словами, питання забезпечення достатньої кількості бойових елементів залишається одним із найактуальніших для Збройних сил України.
«Активно залучаємо й армійську авіацію: у травні нашими гелікоптерами було знищено понад 440 російських дронів різних типів. Вертольоти обладнуємо сучасними засобами виявлення та прицілювання, розширюємо лінійку засобів ураження новим ракетним озброєнням, яке вже демонструє відмінні результати», – наголосив він.
Російські війська продовжують масовані атаки на українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи широкий спектр озброєнь: ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню. Ці обстріли ведуться по всій території країни і, як наголошують українська влада та міжнародні організації, мають цілеспрямований характер та підпадають під визначення воєнних злочинів.
Системні обстріли об’єктів життєзабезпечення — електростанцій, лікарень, водопостачання, зв’язку — розглядаються як ознаки геноцидних дій, що мають на меті позбавити населення основних засобів для життя. Експерти, правозахисники та дослідники геноцидів вказують на численні факти, які можуть бути підґрунтям для розслідування злочинів геноциду щодо українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена в 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць запобігати та карати винних у таких злочинах. Визначення геноциду охоплює дії, спрямовані на повне чи часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, зокрема вбивства, створення нестерпних умов життя, примусове переселення дітей та інші дії.
Водночас російська влада заперечує удари по цивільних об’єктах на території України, хоча факти масового руйнування лікарень, шкіл та об’єктів інфраструктури є задокументованими міжнародними організаціями.
