Уночі в Дніпрі стався черговий ракетний удар російських військових, що призвів до людських жертв та руйнувань. За інформацією голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександра Ганджі, внаслідок атаки загинули двоє людей, ще шестеро отримали поранення, з яких троє перебувають у тяжкому стані.
Про це розповідає KURAZH
Наслідки атаки та ситуація в регіоні
Під час нічної атаки пошкоджень зазнав продуктовий склад, кілька приватних будинків і автомобіль. Серед постраждалих — 42-річна жінка та чоловіки віком 47 і 25 років, які наразі знаходяться у лікарні у критичному стані. Ще двоє чоловіків 47 і 40 років госпіталізовані з травмами середньої тяжкості, а 27-річний чоловік проходить амбулаторне лікування.
«У Дніпрі через нічну атаку пошкоджений продуктовий склад, приватні будинки й автомобіль. Загинули двоє людей. Поранені шестеро. 42-річна жінка і чоловіки 47 і 25 років в лікарні у важкому стані. Двоє чоловіків 47 і 40 років госпіталізовані у стані середньої тяжкості. 27-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно», – написав Ганжа у телеграмі.
Окрім Дніпра, під обстріл потрапила і Петриківська громада Дніпровського району, де було пошкоджено місцеве підприємство. На території Нікопольщини російські війська атакували райцентр, Марганецьку, Покровську та Червоногригорівську громади. Внаслідок цих обстрілів постраждали підприємства, багатоквартирний будинок, приватні оселі та автівки.
Міжнародна реакція та кваліфікація обстрілів
Російські військові регулярно застосовують різні види озброєння, включно з ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню для атак на українські міста й інфраструктуру. Українська влада і міжнародні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації та підкреслюють їх системний та цілеспрямований характер.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення населення, закладів охорони здоров’я, енергетики, зв’язку, а також спроби позбавити людей доступу до медичної допомоги та інших необхідних умов життя мають ознаки геноцидних дій. Фахівці, правозахисники й дослідники геноцидів зазначають, що знищення інтелігенції, переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, депортація дітей, а також запровадження освітніх програм, спрямованих на зміну ідентичності, відповідають визначенню геноциду за міжнародними нормами.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці, яких наразі 149, запобігати актам геноциду й карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Згідно з цією Конвенцією, геноцидом є дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст та сіл, попри численні свідчення руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водопостачання, а також загибелі мирних мешканців.
