У Дніпрі протягом доби 25 квітня кількість жертв внаслідок масованих атак рф зросла до восьми осіб, ще 49 людей отримали поранення. Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Про це розповідає KURAZH
Масштаби руйнувань у Дніпрі через удари рф
За словами очільника ОВА, рятувальні служби продовжують пошукові роботи на місці нічного обстрілу житлового кварталу. Виявлено тіло ще однієї людини під завалами зруйнованої чотириповерхівки. Ввечері того ж дня додатковий обстріл призвів до поранень трьох осіб, серед яких двоє дітей — хлопці 11 і 14 років, а також 50-річна жінка. Всі постраждалі були госпіталізовані та перебувають у стані середньої тяжкості.
Внаслідок нічної та ранкової ракетно-дронової атаки у місті спалахнули пожежі, пошкоджені підприємства, автозаправна станція, житлові будинки, а також частково зруйновано чотириповерховий житловий будинок. Під час ранкового обстрілу російські військові знову атакували цей же житловий квартал, спричинивши додаткові руйнування.
Допомога постраждалим та реакція влади
Ввечері 25 квітня Олександр Ганжа повідомив про черговий удар, унаслідок якого було пошкоджене місцеве підприємство. З метою ліквідації наслідків масштабної атаки уряд планує надати Дніпру допомогу з державного бюджету. Наразі триває підрахунок збитків спільно з міською владою.
«Рятувальники продовжують працювати на місці нічного ворожого удару по житловому кварталу. З-під завалів потрощеної 4-поверхівки дістали ще одне тіло»
Президент Володимир Зеленський підкреслив необхідність привертати увагу міжнародної спільноти до російської агресії в Україні та закликав не послаблювати санкційний тиск на рф за кожен подібний злочин.
Російські військові регулярно застосовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури по всій країні. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини, зазначаючи їхній цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення, медичних закладів, а також інфраструктури, що забезпечує електроенергією, водою та теплом мирне населення, мають ознаки геноцидних дій. Це підтверджують юристи, дослідники геноцидів та правозахисники, які наголошують на систематичному переслідуванні та знищенні українців на окупованих територіях, депортації дітей, руйнуванні української культури та спробах змінити ідентичність населення.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць запобігати актам геноциду та карати за них незалежно від часу — у період війни чи миру. За конвенцією, геноцидом вважаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, включаючи вбивства, завдання тілесних ушкоджень, створення умов для знищення групи, запобігання дітонародженню та насильницьку передачу дітей в інші групи.
Офіційна позиція росії полягає у запереченні навмисних ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, однак факти масових руйнувань та жертв серед мирного населення, включаючи лікарні, школи, дитячі садки та об’єкти енергетики, свідчать про протилежне.
