У неділю, 22 березня, південь Одеської області зазнав масованої атаки дронами, яку здійснила російська федерація. За інформацією голови обласної військової адміністрації Олега Кіпера, під удар потрапили цивільні об’єкти, зокрема територія фермерського господарства та ангари для зберігання зерна.
Про це розповідає KURAZH
Наслідки обстрілу та реакція місцевої влади
Внаслідок атаки будівлі зазнали значних пошкоджень, однак вдалося уникнути загоряння. За словами Олега Кіпера, жертв і постраждалих серед цивільного населення немає. Зараз тривають роботи з ліквідації наслідків обстрілу, а також проводиться оцінка завданої матеріальної шкоди.
«Внаслідок атаки будівлі зазнали значних пошкоджень. Попри це, вдалося уникнути загоряння. На щастя, минулося без постраждалих. Тривають роботи з ліквідації наслідків та оцінка завданої шкоди», – підсумував голова ОВА.
Постійні атаки росії та ознаки воєнних злочинів
Російські військові систематично здійснюють атаки по українських містах, використовуючи широкий арсенал озброєння: ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Ці удари часто спрямовані проти об’єктів цивільної інфраструктури у всіх регіонах країни.
Українська влада та міжнародні організації розцінюють подібні дії як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері. Обстріли об’єктів життєзабезпечення, медичних установ та інших життєво необхідних інфраструктур мають ознаки геноцидних дій, оскільки спрямовані на позбавлення населення електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги.
Серед проявів геноцидної політики росії експерти виділяють публічні заклики до знищення українців, цілеспрямовані обстріли життєво важливих систем, переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, знищення інтелігенції, депортацію дітей та спроби змінити їхню ідентичність. Також російська влада здійснює вилучення українських книг із бібліотек, пограбування музеїв і викрадення історичних артефактів, які засвідчують давню історію українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Документ визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Водночас керівництво росії заперечує, що під час повномасштабної війни її армія здійснює цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, хоча факти свідчать про численні зруйновані лікарні, школи, дитячі садки, енергетичні та водопостачальні об’єкти, а також вбитих цивільних.
