У ніч на 12 лютого російські війська завдали нового масованого удару по енергетичній інфраструктурі України, суттєво пошкодивши об’єкти компанії ДТЕК в Одеській області. Пресслужба компанії повідомила, що постраждала вже 31-ша велика підстанція у регіоні, яку атакували російські сили.
Про це розповідає KURAZH
Наслідки обстрілів для енергетики та населення
За інформацією ДТЕК, руйнування на об’єктах є значними, і для відновлення працездатності обладнання знадобиться тривалий час. Енергетики проводять роботи на місці події, розбирають завали та працюють над якнайшвидшою ліквідацією наслідків атаки. Головним завданням компанії залишається забезпечення електропостачання об’єктів критичної інфраструктури.
Масований удар російської федерації призвів до знеструмлення 107 тисяч домогосподарств у Києві. Зокрема, у Деснянському районі столиці частина будинків залишилися без електроенергії, тривають екстрені відключення, а для решти районів міста діють тимчасові графіки подачі світла. Аналогічні аварійні відключення запроваджено у Дніпропетровській області, де графіки наразі не застосовуються.
Крім того, було атаковано і теплову електростанцію ДТЕК, внаслідок чого істотно постраждало її обладнання. Пресслужба компанії зазначила, що це вже одинадцята масована атака на теплоелектростанції ДТЕК із жовтня 2025 року, а загалом з початку повномасштабного вторгнення об’єкти компанії були атаковані понад 220 разів.
«Руйнування значні. Ремонт потребуватиме тривалого часу, щоб повернути обладнання до працездатного стану. Зараз працюємо на місці: розбираємо завали. Зробимо все можливе, щоб якнайшвидше ліквідувати наслідки атаки», – йдеться в компанії.
Масштаби російської агресії та кваліфікація дій
За даними Повітряних сил, під час нічної атаки росія застосувала 25 ракет і 219 ударних безпілотників, основними напрямками удару стали Київ, Харків, Дніпро та Одеса. У Києві додатково 2 600 житлових будинків залишились без тепла через пошкодження інфраструктури.
Російські війська систематично використовують різні види озброєння для обстрілів українських міст і цивільної інфраструктури в усіх регіонах країни. Українська влада та міжнародні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації та підкреслюють їх цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я, позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку й медичної допомоги є ознаками геноцидних дій, про що свідчать висновки правників, дослідників геноцидів та правозахисників.
Такі дії включають публічні заклики до знищення українців, цілеспрямовані обстріли критичної інфраструктури, переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, знищення інтелігенції, насильницьку зміну ідентичності дітей, депортацію, вилучення українських книг і культурних цінностей.
Генеральна Асамблея ООН у 1948 році ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Відповідно до Конвенції, геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Вона вимагає від 149 країн-учасниць запобігати геноциду та карати за такі дії під час війни і в мирний час.
Керівництво росії відкидає звинувачення у навмисних ударах по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, хоча наслідком таких атак є жертви серед цивільного населення і руйнування життєво важливих об’єктів, зокрема лікарень, шкіл, дитсадків та енергетики.
