Гриби роду міцена (Mycena), які раніше вважалися виключно сапротрофами та живилися розкладаючоюся органікою, почали освоювати нову стратегію — проникати у живі тканини рослин. Останні наукові дослідження свідчать, що ці гриби можуть перебувати на початковому етапі еволюційного переходу до мутуалістичного симбіозу, а одним із факторів такого явища може бути вплив діяльності людини.
Про це розповідає KURAZH
Традиційний поділ грибів і нові відкриття
У мікології прийнято розрізняти три основні групи грибів: сапротрофи, які розкладають залишки мертвих організмів і повертають поживні речовини в екосистему; паразити, що живуть за рахунок господаря та завдають йому шкоди; і мутуалісти, які вступають у взаємовигідні симбіотичні відносини, наприклад, утворюючи мікоризу з рослинами. Проте така класифікація не завжди є чіткою, оскільки еволюційні процеси відбуваються поступово.
За результатами дослідження, опублікованого у журналі Environmental Microbiology, науковці виявили, що міцена — рід, який охоплює сотні видів і донині вважався типовим сапротрофом, — демонструє здатність освоювати інший спосіб існування.
Генетичний та ізотопний аналіз
Вчені дослідили екологічні бази даних секвенування ДНК, що містять інформацію про гриби, знайдені у коренях різноманітних рослин по всьому світу. У цих зразках було ідентифіковано фрагменти геному Mycena. Додатково був проведений аналіз ізотопного складу плодових тіл грибів, зокрема співвідношення стабільних ізотопів вуглецю (¹³C/¹²C) та азоту (¹⁵N/¹⁴N), що дозволяє визначити джерело живлення організму.
Експерти з’ясували, що міцена часто трапляється у живих коренях рослин: її ДНК було виявлено у зразках дев’яти з десяти видів рослин, які стали об’єктом дослідження. При цьому гриби не викликали жодних патологічних змін у коренях, а їх ізотопний профіль займав проміжне положення між типовими сапротрофами та мутуалістами.
«Ізотопний аналіз свідчить, що міцена, ймовірно, почала еволюційний перехід від сапротрофного способу життя до мутуалістичного симбіозу з рослинами. У такій взаємодії гриби, як припускається, постачають рослині необхідний азот, натомість отримуючи від неї сполуки вуглецю».
Це відкриття підкреслює відносність класифікації грибів та їхню здатність змінювати спосіб існування, поєднуючи різні стратегії або поступово переходячи від однієї до іншої.
Екологічний зв’язок між міценами та рослинами-господарями наразі перебуває на ранній стадії формування, і наразі складно передбачити, чи набуде ця взаємодія симбіотичного чи паразитичного характеру у майбутньому.
Фахівці припускають, що причини таких змін можуть бути пов’язані з діяльністю людини: активне освоєння земель та поширення монокультур створили нові екологічні ніші, які сприяли переходу міцени від живлення мертвою органікою до симбіозу з живими рослинами.