Вранці 31 січня в Херсоні стався вибух: близько 07:30 автомобіль, у якому перебувала сім’я, наїхав на російську міну «пелюстка». Про це повідомив керівник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Про це розповідає KURAZH
Деталі інциденту та стан постраждалих
Внаслідок підриву постраждали чотири людини: 47-річний чоловік, 34-річна жінка та двоє дітей – дівчаткам 5 і 2 роки. Усім їм діагностували контузії, вибухові й закриті черепно-мозкові травми. Медики швидко надали необхідну допомогу безпосередньо на місці події.
«Внаслідок детонації міни постраждали 47-річний чоловік і 34-річна жінка, а також двоє дівчаток, яким 5 і 2 роки. В усіх діагностували контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Бригада «швидкої» надала потерпілим меддопомогу на місці».
За фактом підриву розпочато досудове розслідування. Херсонська обласна прокуратура кваліфікувала подію як воєнний злочин.
Мінування й злочини проти цивільного населення
Російські війська систематично здійснюють обстріли українських міст різними видами озброєння, зокрема дронами-камікадзе, ракетами, авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі атаки спрямовані як на цивільну інфраструктуру, так і на об’єкти життєзабезпечення населення.
Українські державні органи і міжнародні організації кваліфікують подібні дії як воєнні злочини російської федерації й наголошують на їхньому цілеспрямованому характері. Зокрема, обстріли лікарень, шкіл, енергетичних об’єктів і систем водопостачання є спробою позбавити людей базових умов для життя. Такі дії мають ознаки геноциду, оскільки створюють нестерпні умови для існування населення і сприяють знищенню національної ідентичності.
Правозахисники, дослідники та юристи акцентують, що росія під час повномасштабної війни вчиняє дії, які можуть підпадати під визначення геноциду. Серед них – публічні заклики до знищення українців, знищення проукраїнських громадян на окупованих територіях, насильство проти інтелігенції, зміна ідентичності дітей через депортації та освітню політику, а також руйнування культурної спадщини.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята 1948 року, зобов’язує країни-учасниці попереджати й карати за прояви геноциду у мирний і воєнний час. Геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. До ознак геноциду належать вбивство членів групи, нанесення їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов для знищення, перешкоджання дітонародженню та примусова передача дітей іншій групі, а також підбурювання до таких дій.
Водночас російська влада відкидає звинувачення у навмисних ударах по цивільній інфраструктурі України, хоча внаслідок таких атак гинуть мирні мешканці та руйнуються важливі об’єкти – лікарні, школи, дитячі садки, енергетичні та водопостачальні мережі.
