Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив про успіх кремлівської кампанії впливу на позицію частини західних партнерів щодо гарантій безпеки для України. Про це свідчать повідомлення ЗМІ, згідно з якими деякі члени так званої «Коаліції охочих» погоджуються на розгортання миротворчих сил в Україні лише за умови згоди російської влади.
Про це розповідає KURAZH
Кремлівська стратегія рефлексивного контролю
У звіті ISW зазначається, що кремль вдало застосовує метод рефлексивного контролю для впливу на ухвалення рішень західними країнами, які беруть участь у «Коаліції охочих» під керівництвом Великої Британії та Франції. Аналітики вважають, що багатомісячна скоординована інформаційна кампанія російської федерації змусила частину західних партнерів погоджувати свої дії із побажаннями москви.
«Кремль, схоже, мав успіх у проведенні кампанії рефлексивного контролю, спрямованої на вплив на ухвалення рішень «Коаліцією охочих» під керівництвом Великої Британії і Франції», – йдеться в повідомленні.
За інформацією дипломатичних джерел, деякі країни коаліції вважають, що їхня участь у гарантуванні безпеки України залежить від дозволу володимира путіна. До того ж російські посадовці неодноразово робили заяви, що іноземні війська на території України будуть вважатися «законною ціллю» для росії. Як наслідок, окремі європейські держави фактично надали кремлю право вето на свою участь у місії безпеки для України, хоча офіційно це не підтверджено.
Переговори та позиція росії
ISW наголошує, що такі розбіжності серед союзників є прямим наслідком дій кремля, спрямованих на блокування західних гарантій безпеки для України. Москва активно поширює вигадані звинувачення, зокрема щодо нібито намірів Великої Британії та Франції передати Києву «брудну бомбу» чи ядерну зброю, щоб зірвати перемовини з питань безпеки.
25 лютого російські чиновники вкотре повторили звинувачення Служби зовнішньої розвідки росії, що передача ядерної зброї Україні нібито становитиме загрозу для рф і вимагатиме «відповідних дій». На думку аналітиків, лише наявність потужних європейських сил стримування й реальних гарантій безпеки здатна забезпечити тривалий мир в Україні. Водночас, як зазначають в ISW, росія послідовно відкидає будь-які суттєві гарантії, адже вони суперечать стратегічній меті кремля – встановленню контролю над усією Україною.
Джерела, близькі до дипломатичних кіл, повідомляють, що росія використовує перемовини як інструмент для затягування процесу і не зацікавлена у змістовних домовленостях. У кремлі прагнуть отримати військові переваги й утримувати конфлікт у вигідній для себе площині. Як приклад, аналітики вказують на ситуацію із ракетами «Томагавк» – Україна не отримає їх від США, доки перемовини тривають.
У січні-лютому 2026 року відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США й росії щодо припинення війни, проте конкретних результатів не оголошували. Єдиною значущою домовленістю став обмін військовополоненими, який відбувся після переговорів 5 лютого.
Посланець президента США Стівен Віткофф заявив в інтерв’ю, що очікує «хороших новин» у найближчі тижні, не виключаючи можливу зустріч Володимира Зеленського з володимиром путіним. Сам Дональд Трамп перед перемовинами в Женеві закликав Україну швидко розпочати переговори, а раніше висловлював переконання, що росія зацікавлена у підписанні угоди щодо завершення війни.
Водночас, попри активне посередництво США, кремль наполягає на своїх жорстких вимогах, включаючи відмову України від частини територій, і не готовий відмовитися від максималістських цілей. Українська сторона, у свою чергу, наполягає на отриманні міцних гарантій безпеки від США та європейських партнерів для захисту від майбутньої агресії росії.
