Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою 5 червня 2025 року повідомили про нові підозри голові Антимонопольного комітету України Павлу Кириленку та його дружині Аллі Кириленко. Очільнику АМКУ закидають недекларування майна, а його дружині — пособництво в незаконному збагаченні.
Про це розповідає KURAZH
Обсяги незадекларованої власності
Слідство стверджує, що у 2024 році Павло Кириленко не вніс до електронної декларації інформацію щодо 20 об’єктів нерухомості та автомобіля преміумкласу, які були зареєстровані на родичів його дружини. До цього переліку входять шість квартир у Києві та Ужгороді, житловий будинок площею понад 220 кв. м під Києвом із двома земельними ділянками, два гаражні бокси, шість паркомісць, три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м, а також автомобіль BMW X3.
Зазначене майно вже фігурувало у попередній підозрі Кириленку щодо можливого незаконного збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки. Розслідування щодо цього було розпочато НАБУ після публікації матеріалів журналістського проєкту «Схеми».
Деталі кримінальної справи та фінансові питання
За даними журналістів, у період з 2020 по 2023 рік родина Кириленка придбала нерухомість та автомобілі на суму понад 70 мільйонів гривень, не маючи підтверджених доходів відповідного рівня.
«Схемам» Кириленко пояснював, що джерелом статків родини був стартовий капітал, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані як працівницею заводу. Однак журналісти не змогли знайти офіційних підтверджень цим операціям.
Після оприлюднення розслідування Павло Кириленко вніс у декларацію за 2023 рік квартиру в Києві площею 200 квадратних метрів, оформлену на 77-річну бабусю дружини. Водночас автомобіль BMW, який належить тещі, але яким користується дружина посадовця, у декларації залишився не вказаним.
28 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання про взяття Кириленка під варту, замість цього встановивши заставу в 30 мільйонів гривень та зобов’язавши носити електронний браслет. Згодом стало відомо, що цю суму за посадовця внесла компанія «Керамет», одним із бенефіціарів якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. Журналісти встановили, що компанії Мкртчана активно беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, контроль за якими здійснює АМКУ. Зокрема, Антимонопольний комітет розглядає справу щодо ТОВ «Гірничодобувна промисловість», яка належить Мкртчану, через ймовірні антиконкурентні дії.
У коментарі «Схемам» Кириленко заявив, що раніше не чув про компанію, яка внесла за нього заставу, але підтвердив знайомство з Мкртчаном. Він залишив без відповіді питання, чи звертався до бізнесмена з проханням про фінансову допомогу, назвавши це питання провокаційним. Сам Мкртчан зазначив, що рішення внести заставу було його власною ініціативою, мотивованою давньою дружбою з Кириленком, і запевнив, що не просив посадовця сприяти у вирішенні бізнесових питань.
4 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання захисту та зменшив розмір застави до 25 мільйонів гривень, однак відмовив у дозволі на службові відрядження Кириленка за кордон.
