Кремль може відмовитися від участі в міжнародних договорах щодо контролю над озброєннями, що розглядається як крок у підготовці до можливої війни з НАТО. Відповідні сигнали надходять з боку російських чиновників, зауважують західні аналітики.
Про це розповідає KURAZH
Росія розглядає завершення мораторію на ракети середньої дальності
Заступник міністра закордонних справ рф Сергій Рябков нещодавно заявив, що «односторонній мораторій» на розгортання наземних ракет середньої та меншої дальності, який діяв після розірвання Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), наближається до «логічного завершення». Це може свідчити про готовність росії відкрито розгортати такі ракети у майбутньому, вважають експерти. Водночас Рябков стверджує, що США та їхні західні союзники не відповіли взаємністю на «стриманість» росії після виходу Вашингтона з РСМД у 2019 році.
«Твердження Рябкова про подальше дотримання Росією договору, ймовірно, є частиною намагань Кремля неправдиво показати себе справжнім учасником зусиль з деескалації і виставити Захід і НАТО загрозою безпеці Росії. Кремль може використати війну в Україні, щоб відмовитися від участі в інших міжнародних договорах про контроль над озброєннями, готуючись до масштабнішої конфронтації із Заходом», – йдеться у звіті.
Ескалація конфлікту та реакція Заходу
Аналітики наголошують, що твердження російської сторони про дотримання умов РСМД після 2019 року не відповідають дійсності. США призупинили участь у договорі 1 лютого 2019 року, а остаточно вийшли у серпні того ж року, звинувативши росію у розробці та розгортанні ракет 9М729 (SSC-8), що порушувало угоду. Росія припинила дотримання договору у відповідь на дії США 2 лютого того ж року.
Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, підписаний у 1987 році між США і СРСР, забороняв розміщення балістичних та крилатих ракет наземного базування з дальністю від 500 до 5500 кілометрів. Проте, у 2019 році він втратив чинність через обопільні звинувачення у порушеннях.
Володимир путін неодноразово заявляв, що у разі розміщення американських ракет середньої дальності в Європі росія також буде змушена вдатися до аналогічних дій. Проте він підкреслював, що росія нібито не планує першою розміщувати такі ракети на європейському континенті. У США та НАТО стверджують, що росія фактично не дотримується оголошеного нею мораторію, зокрема через розміщення ракет 9М729, дальність яких перевищує 500 кілометрів, що в москві заперечують.
У відповідь на загрози з боку росії в НАТО тривають дискусії щодо підвищення оборонних витрат країн-членів до 5% ВВП. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте наголошує, що посилення боєздатності є ключовим для недопущення можливого нападу на держави НАТО. Посол США при НАТО Метью Вітакер також підкреслює, що росія є однією з головних загроз для безпеки альянсу.