Китайська народна республіка впровадила нові обмеження на експорт скандію та низки рідкоземельних металів, які критично важливі для виробництва сучасних напівпровідників і технологій зв’язку. Це рішення суттєво ускладнило доступ міжнародних компаній до необхідної сировини для виготовлення чипів та високотехнологічного обладнання.
Про це розповідає KURAZH
Жорсткіші вимоги до експорту та контроль споживача
Після формального «перемир’я» у торговельному протистоянні між США та Китаєм, оголошеного у жовтні 2025 року, ситуація різко змінилася: Пекін запровадив політику «адресного контролю». Відтепер китайські експортери зобов’язані розкривати кінцевого споживача кожної партії рідкоземельної сировини. Це означає, що будь-яка компанія, яка планує використовувати ці метали, має бути вказана у документації, і китайська влада отримує повну інформацію про ланцюг постачань.
Під нові правила потрапили всі матеріали, необхідні для виробництва логічних чипів із техпроцесом 14 нм і менше, а також багатошарової пам’яті із понад 256 шарами. Це створює значні труднощі для провідних технологічних компаній з США та інших країн, які залежні від китайських постачань.
Критична роль скандію та технологічний контроль
Особливо гостро проблема постала для виробників обладнання для мобільних мереж, оскільки скандій є ключовим елементом для фільтрів і підсилювачів у 5G-інфраструктурі. За експертними оцінками, Китай контролює понад 60% світового ринку рідкоземельних елементів, а альтернативи для західних компаній або суттєво дорожчі, або малодоступні через складну логістику.
Окрім цього, Пекін запровадив обмеження не лише на експорт сировини, але й на передачу технологій її очищення й обробки. Протягом багатьох років у Китаї було створено повний виробничий цикл – від видобутку до отримання чистих сполук, необхідних для напівпровідників. Тому навіть за наявності нових родовищ у США чи Європі, швидко налагодити повноцінне виробництво без китайських технологій практично неможливо.
Якщо ви думали, що володіння шахтою вирішує проблему, то ви помилялися. Без китайських ноу-хау з очищення ці камінці залишаться просто дорогим щебенем.
Таким чином, Китай не лише підвищує ціну на сировину, а й цілеспрямовано контролює темпи розвитку конкурентів. Поки Пекін зберігає монополію на ключові технології та рідкоземельні ресурси, спроби Заходу досягти справжнього технологічного суверенітету залишаються малореалістичними. Ситуація з багатошаровою пам’яттю та сучасними процесорами свідчить, що домовленості 2025 року були лише тимчасовою паузою у глобальній боротьбі за стратегічні ресурси.
На цьому тлі, поки великі компанії шукають шляхи забезпечення стабільних поставок для існуючих стандартів зв’язку, деякі гравці вже інвестують у нові технології. Зокрема, компанія Samsung нещодавно досягла швидкостей у 3 Гбіт/с для стандарту 6G, що ставить нові виклики щодо джерел постачання рідкоземельних металів для майбутнього обладнання.
