Льодовик Туейтса у Західній Антарктиді може втратити крижаний шельф у 2026 році

|
Льодовик Туейтса у Західній Антарктиді може втратити крижаний шельф у 2026 році

Льодовик Туейтса, який часто називають «льодовиком Судного дня», перебуває на межі критичних змін у Західній Антарктиді. За новими супутниковими даними, його західний крижаний шельф, що багато років стримував величезну масу льоду від швидкого руху в океан, опинився під загрозою повного руйнування вже найближчим часом. Це може суттєво пришвидшити танення льодовика, що вважається одним із найнебезпечніших на планеті.

Про це розповідає KURAZH

Значення шельфу та особливості льодовика Туейтса

Крижаний шельф відіграє роль своєрідної опори для льодовика, гальмуючи його рух у бік океану. Коли ця опора послаблюється або руйнується, масиви льоду починають рухатися набагато швидше, що призводить до прискорення загального танення.

Льодовик Туейтса є одним із найбільших льодових утворень у світі: його площа співставна зі штатом Флорида, ширина сягає 120 кілометрів, а товщина в окремих місцях перевищує 2 кілометри. Втім, цей гігант уже десятиліттями втрачає лід. З 1980-х років льодовик втратив сотні мільярдів тонн льоду, головно через потепління океанічних вод, які підмивають шельф ізнизу, особливо в зонах, де лід розташований нижче рівня моря. Від 1992 року льодовик відступив майже на 14 кілометрів.

“Якщо він повністю колапсує, рівень Світового океану може піднятися приблизно на 65 сантиметрів, що призведе до затоплення прибережних регіонів по всьому світу”.

Прогнози вчених і глобальні наслідки

Згідно з оцінкою Роберта Лартера, морського геофізика з Британської антарктичної служби, східна частина шельфу Туейтса перебуває на межі розпаду і може зникнути вже у 2026 році. Зона, де льодовик утримується підводним хребтом, уже не виконує стримувальну функцію, а швидкість руйнування шельфу за останні місяці суттєво зросла — приблизно вдвічі. Вчені пов’язують це з проникненням теплішої та солонішої води з глибин Південного океану в прибережні райони.

Науковці наголошують, що ключову роль у цьому процесі відіграє океанічна циркуляція, яка значною мірою залежить від кліматичних змін. Зміщення вітрових систем у Південній півкулі сприяє притоку теплих вод до узбережжя Антарктиди, що прискорює руйнування льодових структур. За прогнозами, вже до середини XXI століття Туейтс може втрачати до 200 мільярдів тонн льоду щороку.

Однак головна небезпека полягає у тому, що льодовик Туейтса є ключовою опорою для всього Західноантарктичного крижаного щита. Втрата його стабільності здатна запустити ланцюгову реакцію, яка призведе до катастрофічного танення. Повний колапс цього льодовика зміг би підняти рівень Світового океану більш ніж на 3 метри.

Саме тому науковці називають такі зміни «кліматичними точками неповернення» — це ті моменти, після яких природна система не зможе повернутися до попереднього стану тисячоліттями. Нинішні процеси свідчать про поступове, але невідворотне ослаблення структури льодовика, а руйнування крижаного шельфу може стати тим фактором, що різко прискорить зміни з глобальними наслідками для всієї планети.