Служба зовнішньої розвідки України повідомляє про значне посилення тиску з боку Олександра Лукашенка на банківський сектор Білорусі. У відомстві зазначають, що білоруська влада у відповідь на глибокі економічні труднощі шукає нові джерела фінансування, і саме банки стали одним із ключових об’єктів для отримання ресурсів.
Про це розповідає KURAZH
Кредити на державні потреби та контроль за грошовими потоками
Лукашенко вимагає від банків збільшити обсяги кредитування державних пріоритетів. За даними розвідки, він невдоволений тим, що частка банківських кредитів в інвестиціях знизилася з 27% у 2014 році до 12% у 2024-му. Тепер фінустанови повинні не лише видавати позики, а й фактично консультувати бізнес щодо скорочення витрат. Влада повертається до старих методів, зокрема створення фінансово-промислових груп, коли банки і підприємства штучно об’єднують для інвестування.
«Падіння частки банківських кредитів в інвестиціях з 27 % у 2014 році до 12 % у 2024-му трактують як серйозний прорахунок. Відтепер фінустанови мають не лише видавати позики, а й фактично наставляти бізнес, як скорочувати витрати. У хід ідуть і старі рецепти – зокрема створення фінансово-промислових груп, де банки й підприємства штучно об’єднують заради інвестицій».
Окрім того, білоруська влада вимагає збільшення частки безготівкових розрахунків, що вважається спробою встановити повний контроль над грошовими потоками в країні. За інформацією розвідки, Мінськ готовий освоювати так звані «сірі фінансові зони», зокрема використання криптовалют, щоб обійти західні санкції та здійснювати експортні операції поза контролем міжнародних банків.
Адміністративне стримування інфляції та стимулювання споживчого кредитування
Ще одним напрямом є боротьба з інфляцією адміністративними методами. Лукашенко доручає банкам стримувати ціни, відходячи від ринкових механізмів у бік ручного регулювання. Крім того, влада прагне стимулювати попит на білоруські товари через розширення споживчого кредитування. Національний банк Білорусі має завдання як мінімум удвічі збільшити частку кредитів для підтримки продукції місцевих виробників до завершення поточної п’ятирічки. Однак, за оцінкою СЗР, така модель зберігає неефективність, оскільки підприємства отримують гарантований ринок збуту, не маючи стимулу підвищувати якість продукції.
Лукашенко також розкритикував банки за використання прибутку не за призначенням, наголосивши, що всі зароблені кошти мають повертатися в економіку країни. Фінансові установи, за словами розвідки, фактично стають «гаманцем» державного режиму — їх залучають до кредитування пріоритетних галузей, боротьби з інфляцією й обходу санкцій.
Нагадаємо, 8 вересня Лукашенко заявив про необхідність пошуку нових ринків збуту для білоруських товарів, оскільки країна поступово втрачає доступ до ринку росії. Водночас, у відповідь на репресії проти інакомислення, країни Заходу запровадили численні санкції проти білоруського режиму після масових протестів у 2020 році та розширили їх через підтримку повномасштабної війни росії проти України у 2022 році. Санкції спричинили додатковий тиск на білоруську економіку, що змушує владу шукати альтернативні джерела фінансування та контролювати фінансову систему ще жорсткіше.
