У Львові відбулися похоронні заходи, присвячені пам’яті видатного українського поета-шістдесятника, громадського діяча та лауреата Шевченківської премії Ігоря Калинця. Він помер 28 червня, за декілька днів до свого 86-річчя, яке мав відзначати 9 липня.
Про це розповідає KURAZH
Життя та творчість Ігоря Калинця
Похоронна процесія розпочалася з молитви у Святоюрському соборі, що мав особливе значення для поета. З 1987 року Ігор Калинець активно відстоював вихід Української греко-католицької церкви з підпілля, входив до Комітету захисту УГКЦ та організовував підтримку церкви разом із іншими мирянами.
«Ігор Калинець був людиною, яка була вихована у греко-католицькій родині і був тим серед мирян, хто організовував вихід УГКЦ з підпілля. Дописи тогочасні, статті, світлини, на них видно, що подружжя Калинців було в авангарді Церкви. Калинці боролись сильно, щоб УГКЦ повернулась сюди до катедрального собору. Маючи талант і хист слова, Калинці пояснювали роль УГКЦ у своїх публікаціях», ‒ сказав отець УГКЦ Юстин Бойко.
Ігор Калинець народився 9 липня 1939 року у Львові. Після закінчення школи вступив до Львівського університету імені Івана Франка. У 1961 році він одружився з Іриною Стасів, а вже у 1966-му опублікував свою першу поетичну збірку «Вогонь Купала» у Києві. Згодом його книги виходили і за кордоном.
Працюючи у Львівському обласному архіві, Калинець усе ж залишався активним учасником культурного та громадського життя. 1972 рік став переломним: 12 січня радянські спецслужби розпочали репресії проти українських шістдесятників, під час яких були затримані і засуджені, зокрема, Василь Стус, Іван Світличний, В’ячеслав Чорновіл, Ірина Калинець та інші.
Ірину Калинець засудили до шести років ув’язнення та трьох років заслання за «антирадянську агітацію і пропаганду». Через пів року подібний вирок отримав і Ігор Калинець: понад шість років ув’язнення суворого режиму і три роки заслання. У рішенні зазначалося, що його поезія нібито «становить велику загрозу існуванню радянської влади і монолітності СРСР».
Громадська діяльність і спадок поета
Під час заслання в Забайкаллі Калинець перебував разом з такими відомими діячами, як Іван Світличний, Василь Стус, Микола Горбаль і Семен Глузман. З 1987 року подружжя Калинців активно долучалося до громадського та політичного життя Львова.
За своє життя Ігор Калинець опублікував 17 поетичних збірок, а також численні прозові твори та публіцистичні статті. У 1992 році він був удостоєний Шевченківської премії за книгу вибраної поезії «Тринадцять аналогій».
Вагомий внесок Калинця у розвиток української культури відзначила актриса театру імені Леся Курбаса Тетяна Каспрук, яка згадала, що саме завдяки його поезії театр почав відкривати нові сторінки літературної спадщини ще у радянські часи, а твори Калинця допомогли сформувати національну ідентичність і принесли популярність театру.
Загальноміське прощання з поетом відбулося на площі Ринок, де для нього прозвучала остання мелодія у виконанні сурмача. Поховали Ігоря Калинця поруч із дружиною на Личаківському цвинтарі.
Під час поминального віча дочка поета Дзвенислава Мамчур-Калинець підкреслила, що спадок Ігоря Калинця стане надбанням не лише родини, а й усього Львова, України та світової історії. Вона висловила переконання, що його поезія ще довго надихатиме майбутні покоління українців, а у Львові буде створено музей шістдесятництва і дисидентства.
