Коли згадують про італійські озера, зазвичай на думку спадають Комо, Гарда чи Маджоре. Однак за межами популярних туристичних маршрутів розташовані не менш захопливі водойми, де панує тиша, а віддзеркалена в гладіні води природа створює особливу атмосферу спокою. Які ж озера в Італії варті уваги серед любителів справжньої мальовничої ідилії?
Про це розповідає KURAZH
Озеро Антрона — перлина Валле-Антрона
Озеро Антрона розташоване на висоті 1073 метри у долині Валле-Антрона, приблизно за годину їзди від Маджоре. Воно виникло у XVII столітті після масштабного зсуву ґрунту та оточене стежкою довжиною 4,5 кілометра, яка проходить крізь модринові ліси, підвісні мости та прорубані в скелях проходи. Влітку температура води тут не піднімається вище 18°C, однак озеро приваблює плавців, рибалок — особливо тих, хто полює на форель, а також прихильників піших прогулянок. З південно-західного краю стежка веде до ще більш віддаленого озера Кампліччіолі, розташованого в природному парку Альта-Валле-Антрона.
Озеро Товель, Мольвено, Доббіако: ідеальні місця для екотуризму
Озеро Товель у Трентіно, що лежить на висоті 1178 метрів, до 1960-х років прославилось унікальним явищем — кожне літо його води ставали червоними через цвітіння рідкісних мікроводоростей. Сьогодні це надзвичайно чисте озеро, до якого можна дістатися машиною до парковки Capriolo, а далі — пішки мальовничою стежкою Sentiero delle Glare. Прогулянка навколо водойми триває близько півтори години, відкриваючи краєвиди на білі пляжі, повалені дерева у воді та величні Брентські Доломіти.
Озеро Мольвено, розташоване на висоті 864 метри приблизно за 30 кілометрів від Гарди, вражає бірюзовою водою та альпійським ландшафтом. Ця льодовикова водойма довжиною чотири кілометри оточена скелями масиву Брента. Східний берег обладнаний для купання, на понтонах швартуються човни й катамарани, а західний залишається диким і малолюдним — ідеальним для тих, хто цінує усамітнення та активний відпочинок, наприклад, велопрогулянки або пішохідні маршрути.
Озеро Доббіако в провінції Больцано, розташоване між Кортіна-д’Ампеццо та австрійським кордоном, приховане у вузькій долині серед густих лісів Валь-ді-Ландро. Це невелике озеро має майже двокілометрову стежку вздовж берегів із прозорою водою. Тут панує тиша: моторні човни заборонені, а спокій порушують лише веслярі та птахи.
Озеро Кампотосто та Мергоццо — затишні куточки для мандрівників
Озеро Кампотосто — одна з найбільших штучних водойм Апеннін, створена у 1930-х роках на висоті понад 1300 метрів. Його оточують ліси й гірські пасовища. Хоча площа водойми значна, тут не буває натовпу: часто можна зустріти лише рибалок, велосипедистів і туристів, які долають 40-кілометрову петлю навколо озера, насолоджуючись панорамами Корно Гранде. На півночі, у селищі Кампотосто, ще помітні наслідки землетрусу 2017 року, проте залишилися автентичні традиційні будинки з шиферними дахами. Влітку тут розцвітають дика конюшина й бавовник.
“Жодному моторному човну не дозволяється перетинати його кришталево чисті води, що живляться підземними джерелами гори Орфано”.
Озеро Мергоццо у П’ємонті, всього за п’ять кілометрів від західного берега Маджоре, славиться кришталево чистою водою, яку живлять підземні джерела. У селі Мергоццо панує особлива атмосфера: вузькі бруковані вулички, стародавня церква Сан-Джованні-Баттіста XII століття й тераси біля води створюють ідеальні умови для неспішного відпочинку. Любителям активного туризму варто прогулятися до вершини Монторфано — звідси відкриваються захопливі краєвиди на околиці.
