Масляна, сирний тиждень, Колодій або Масниця — це цілий цикл календарних традиційних свят українців. Це веселе, замашне та голосисте народне свято, наповнене релігійно-міфічними ритуалами і унікальними обрядодійствами, відзначається на останньому тижні перед Великим постом. Головна ідея свята — проводи зими, і зустріч весни, інформує KURAZH.
Цього року Масляний тиждень українці відзначатимуть в останні дні лютого, з 20 по 26 число. Дата святкування не є сталою, адже залежить від Великодня.
Масляна є одним з найдавніших свят слов’янських народів, символізує проводи зими та зустріч із весною. Головна страва Масляної — звичайно, ж схожі на сонечка млинці. Їх готують всі сім днів тижня, який передує Великому посту.
Масляна — народний святковий цикл, який зберігся у слов’ян ще з язичницьких часів.
Масниця проводиться в день весняного рівнодення і символізує собою кордон зими і весни, тобто перехід від зими до весни, зустріч весни. Можливо, так святкували в язичницькі дохристиянські часи, де всі свята були приурочені до Сонця і найголовніші ставилися до днів весняного і осіннього рівнодення, самому довгому і короткому сонячному дню…
Назва «Масляна» походить від можливості, від дозволу в останній тиждень перед Великим Постом вживати молочні продукти (а також рибу).
Дата початку святкування Масляної щороку змінюється в залежності від того, коли починається Великий піст. Масляна супроводжується веселими масовими гуляннями. Обов’язковий і найголовніший атрибут Масляної — це млинці. Найрізноманітніші з приготування і за начинкою. В цей тиждень, тиждень Масляної всі господині радують своїх домочадців смачними ситними млинцями. В Україні це старовинне (можливо, язичницьке) свято молока і сиру.
Історія виникнення Масниці
Назви Масляна, Масниця, Масляниця походять від слів масло, масний, позаяк упродовж свята споживали зазвичай тільки страви з набілу (молочних продуктів).
З’явилися ці назви, за твердженням дослідників, не раніше XVI ст. А от терміни “Сиропусний Тиждень”, “Сиропуст”, “Неділя Сиропусна” вживалися переважно у святцях, церковних книгах та літописах іще в XVI ст.
Колодій, Туриця – це найдавніші власні імена свята Масниці, і стосуються вони культу небесних світил Сонця та Місяця.
Деякі джерела припускають, що Масниця бере свій початок від свята на честь язичницькою бога Велеса. Адже раніше саме на Масничному тижні українські жінки особливо вшановували святого Власія (Велеса, Волоса, Бика-Тура). Тож зрозумілою за походженням є і назва свята – Туриця.
Свято приходу весни, свято сонця припадав на день весняного сонцестояння (рівнодення). Зимове сонце-дитя (Коляда) росло і ставало весняним юнаком Ярилом. Також вважається, що в ці дні вшановували бога Велеса, який був покровителем землеробства і скотарства.
На честь Сонця, на честь бога Ярила язичники пекли млинці. Млинці в старовину вважалися символом сонця — адже вони були так на нього схожі. Круглий гарячий жовтий млинець — це ж і є маленьке сонечко. Існувало повір’я, що з млинцем кожен з’їдав частинку сонця — його тепла, могутності, сили, які дарують життя. Спочатку це були прості прісні коржі. Згодом, навчилися готувати заквасне тісто і почали пекти повноцінні млинці, якими славилася Русь.
Традиції та звичаї святкування Масляної
Також в давні часи був звичай розводити багаття і кидати в вогонь то, що вже не потрібно (наприклад, старі речі). Це символічно, адже початок весни — початок нового життя, нового етапу. У центрі головних вулиць і площ молодь встановлювала високий стовп з колесом на вершині і прив’язаними до нього різнокольоровими стрічками. Це символізувало сонце, в честь бога Ярила. Досі у багатьох містах і селах України є звичай на вершину цього височенного стовпа прив’язувати різні речі — подарунки. Організовує це святкування зазвичай адміністрація міста. Хто з чоловіків зможе їх дістати, піднявшись на саму вершину по голому слизькому дерев’яному стовпу — тому вони і дістануться в якості призу.
А ще кожен рік прийнято спалювати солом’яне опудало зими на масницю, щоб весна скоріше прийшла. Роблять зазвичай це також в центрі міста, де проходить святкування і яскравий веселий ярмарок, на якому можна спробувати найрізноманітніші види млинців з найрізноманітнішою начинкою. Також на ярмарку продають зазвичай всякі солодощі та алкоголь, щоб зігрітися, тому що ранньою весною у нас в Україні ще досить холодно.