У ніч на 2 червня російська армія здійснила черговий масований обстріл території України ракетами та дронами. Найбільших руйнувань та жертв зазнали Київ і Дніпро.
Про це розповідає KURAZH
Ситуація в Києві: загиблі та десятки поранених
У різних районах столиці внаслідок ударів зафіксовано численні пошкодження, зокрема на Подолі, де уламки впали на дах багатоповерхового будинку. На території нежитлової забудови виникла пожежа. Вогонь також охопив будівлі в Оболонському, Святошинському, Шевченківському та Дарницькому районах.
Голова міста Віталій Кличко повідомив, що під час повторного обстрілу в Подільському районі сталося обвалення конструкцій дев’ятиповерхового будинку, під завалами можуть залишатися люди. За оновленою інформацією Київської міської державної адміністрації, кількість постраждалих зросла до 51 особи, серед яких троє дітей, а також трирічна дитина. Усього 35 людей отримали поранення.
«Наразі відомо про чотирьох загиблих у столиці», – уточнив міський голова.
Київська обласна військова адміністрація поінформувала про удари не лише ракетами, а й дронами та балістичними ракетами по області. У Київській області постраждали троє осіб, яким надали медичну допомогу.
Обстріли Дніпра та Харкова: нові жертви серед мирних жителів
У Дніпрі в результаті російської атаки загинули п’ятеро людей, ще 25 отримали поранення. Голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа повідомив, що серед госпіталізованих 23 особи, зокрема 13-річна дівчинка, яка перебуває у стані середньої тяжкості. Троє поранених знаходяться у важкому стані.
У Харкові російські війська також завдали ракетного удару. У Слобідському районі постраждали вісім осіб, серед яких семеро отримали гостру реакцію на стрес, а одна жінка – травму склом. Усім постраждалим надали необхідну медичну допомогу.
Російські сили систематично застосовують різні види озброєння – від ударних безпілотників до ракет, коригованих бомб та реактивних систем залпового вогню – для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури по всій країні.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці обстріли як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їхній цілеспрямований характер. Зокрема, системні атаки на об’єкти життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я призводять до того, що населення залишається без світла, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, що розглядається як ознака геноцидних дій щодо українців.
Правники та дослідники геноцидів наголошують: масові переслідування, публічні заклики до знищення українців, депортації дітей, цілеспрямоване знищення інтелігенції, а також руйнування об’єктів культури та освіти є складовими політики знищення ідентичності та існування українського народу.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята у 1948 році, визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Відповідно до Конвенції, країни-учасниці мають запобігати таким актам і карати за їхнє вчинення як у воєнний, так і мирний час.
Ознаками геноциду є: вбивство членів групи, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, що ведуть до її знищення, запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей, а також публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво росії заперечує цілеспрямованість ударів по цивільній інфраструктурі, однак факти руйнування лікарень, шкіл, енергетичних та водних об’єктів, а також численні жертви серед мирного населення свідчать про протилежне.
